Аналіз наступальних дій противника, втрати на фронті та ситуація на Авдіївському напрямку. Колонка Сергія Згурця

Ліквідація російських ВДК ракетами "Нептун"

Атака високоточним озброєнням по Севастополю, яку здійснили Збройні Сили 24 березня, набуває нових подробиць і свідчить про позитивну динаміку в розвитку саме вітчизняних засобів знищення. Нагадаю, що під час комплексної атаки по російських кораблях у Севастополі й по центру зв'язку та управління і летовищу, де були російські літаки, згадували про використання французьких крилатих ракет SCALP, і їх було залучено, зокрема, для виведення з ладу російських великих десантних кораблів Чорноморського флоту "Азов" та "Ямал".

Проте сьогодні у Військово-Морських силах України офіційно підтвердили, що під час атаки 24 березня по поки окупованому Севастополю до уражених цілей слід додати ще один ВДК - "Костянтин Ольшанський". Нагадаю, що цей український десантний корабель вороги захопили у 2014 році, він років дев’ять стояв у севастопольській бухті, там вороги його розграбовували, а потім, коли стало зрозуміло, що їхні ВДК знищуються, то ухвалили рішення відновити цей корабель. Його мали так само використовувати для бойових завдань проти України, тож командування Збройних Сил вирішило, що і цей корабель теж треба знищити, й тому було ухвалено рішення використання саме ракети "Нептун".

Речник ВМС Дмитро Паленчук сказав про цей великий десантний корабель, "Костянтин Ольшанський", що ураження "нептуном" було завдано, уточнюються пошкодження.

"Нептун" - це та ракета, яка знищила російський крейсер "Москва". Це було у квітні 2022 року, тоді двома ракетами РК-360МЦ було завдано таких збитків, що корабель затонув поблизу острова Зміїний. Це був такий міжнародний бенефіс цієї розробки, тому що ракета "Нептун" і весь береговий комплекс, якщо правильно говорити, був розроблений та створений у Київському конструкторському бюро "Луч" у кооперації з десятком українських підприємств, які розробляють всі основні елементи цієї системи - починаючи від головки самонаведення до двигунів і до самої пускової установки.

Тому тепер удар "нептуна" по десантному кораблю в бухті Севастополя, за оцінками експертів нашої компанії, насправді свідчить про те, що мобільний береговий комплекс "Нептун", який використовується нашими Військово-Морськими силами, пройшов значну динаміку у своєму розвитку та своїй модернізації.

По-перше, дальність. Якщо визначити дальність, з якою використовується цей "нептун" для ударів по Севастополю, то це значно більше, ніж ті показники, які спочатку закладалися в можливості цього комплексу, - говорилося про 280 км. Зараз якщо врахувати необхідність обходу російської ППО і потенційне розташування пускової, то це набагато більше, тобто цей комплекс став стріляти далі й на більшу дальність.

Удосконалення самої системи наведення, бо використання ракети по бухті, де розташована значна кількість однотипних кораблів, набагато складніше, ніж, зокрема, влучання в крейсер "Москва", тому що це одна велика ціль в акваторії Чорного моря. Тут треба було знайти ту ціль, яка саме потрібна. Це говорить про те, що Україна суттєво модифікувала систему наведення цієї ракети, яка дозволяє забезпечити селекцію цілей і в такій складній ситуації. Це так само про значний процес удосконалення цієї системи озброєння. 

Тепер ми сподіваємось, що питання лише у збільшенні обсягів виготовлення цих далекобійних систем, які вкрай потрібні для знищення ворожих цілей. Сподіваємося, що ще один наступний етап - це використання цієї ракети по наземних цілях. До речі, вже були приклади, коли ця ракета використовувалася для знищення в Криму російських комплексів протиповітряної оборони. Там застосовувалися певні хитрощі, як влучити нашою ракетою в російських ЗРК, але це тоді досить ефективно спрацювало.

Супутникові знімки, які з'явилися ще й сьогодні за підсумками ударів по Севастополю 24 березня, також підтвердили, що крім цих трьох десантних кораблів, про які я сказав, також було завдано точного удару і по розвідувальному кораблю "Іван Хурс". Це такий корабель, який Росія використовувала для стеження за нашими радіолокаційними станціями, позиціями будь-яких систем випромінення. Таких кораблів у Росії було два, один якраз на Чорному морі зазнав удару і, думаю, що ще тривалий час не зможе виконувати бойові функції. Ця атака 24 березня за масштабністю є дуже результативною.

Ситуація на Новопавлівському та Лиманському напрямках

Якщо ми зважимо зараз на звіт Генерального штабу, то є певні речі, які говорять про те, що динаміка дещо змінюється. Кількість зіткнень значно зросла на двох напрямках - Новопавлівський, де Новомихайлівка, там ворог намагається тривалий час протискати нашу оборону, а другий показник - це якраз ситуація на Лиманському напрямку. Тривалий час там зіткнення були, але не з такою інтенсивністю, а зараз Генштаб повідомляє, що таких зіткнень було аж 15 - це якраз Терни, Ямполівка, Торське, там, де ворог намагається витіснити наші війська за річку Жеребець - це таке давнє сподівання противника. Останнім часом бачимо, що активізація на цій ділянці фронту збільшилася. Це говорить про те, що противник поновив свої наміри.

Ситуація на Бахмутському та Авдіївському напрямках

Два інших напрямки, про які ми згадували раніше, - це Бахмут і Авдіївка. Там лише, умовно кажучи, по чотири бойових зіткнення за підсумками минулої доби, але це не повинно заспокоювати, бо це зменшення бойових зіткнень після досить активної попередньої фази й на Бахмутському напрямку, і на захід від Авдіївки. Зараз ми це можемо оцінити як те, що ворог перегруповує свої сили. Тут основним напрямком російських зусиль у будь-якому разі залишається Авдіївка, точніше позиції на захід від Авдіївки, й тут, якщо ми уважно подивимося на мапу, то бойові дії продовжуються по всій лінії зіткнення.  

Фото: Еспресо

Якщо ми там будемо брати з півночі на південь - це якраз Очеретине, Бердичі, Семенівка, Орлівка, Тоненьке, Первомайське, Неверське, по кожній з цих ділянок тривають бойові дії.

Якщо коротко описати ситуацію, Орлівка зараз перебуває, я б сказав, у сірій зоні. Якщо зважити на різні повідомлення, оцінки осінтерів (від OSINT - відкрита розвідка, - ред.), які аналізують фотографії й відео, то ворог прагне закріпитися в Орлівці й далі пробиватися до Семенівки. 

На цій ділянці з нашого боку діє 3-тя окрема штурмова бригада. Пару днів тому командир Андрій Білецький говорив, що ворог має, звісно, перевагу в авіації, використовує КАБи й артилерію, проте навіть в цих умовах наші військові завдають противнику значних утрат у живій силі й ворог все-таки досить швидко підтягує резерви. Ситуація вкрай непроста, проте, повторюсь, ворог зазнає значно більших втрат.

Також тривають активні бої у Бердичах - це на північ від Орлівки. Оборону там тримає 47-ма механізована бригада, яка десятками знищує особовий склад, але так само ворог намагається підтягувати резерви, дійсно, там ситуація залишається украй непростою. Бої йдуть також і на захід від Тоненького, ворог опанував Тоненьке, тобто залишки від нього, і намагається просуватися на захід, але там противнику завдає ударів наша 53-тя механізована бригада.

Фото: Еспресо

По всіх цих напрямках активно працюють наші і артилерія, і дрони, хоча з боку росіян так само значний тиск й утримання лінії оборони насамперед забезпечується мужністю наших воїнів і стійкістю оборони з використанням різних технічних засобів включно з дроном.

Втрати на полі бою

За останній тиждень противник на заході від Авдіївки втратив щонайменше 36 одиниць різної військової техніки, з них 10 танків і 21 бойова машина піхоти. До речі, кількість БМП у противника зросла так само, як і зросли втрати в цій категорії озброєння.

Українські втрати на заході від Авдіївки є значно меншими. За цей тиждень вони становили десь 10 одиниць бронетехніки - це три танки та дві бойові броньовані машини піхоти, решта - це автомобільна техніка.

Цікаво що пораховано було всі втрати ворога починаючи з жовтня 2023 року на напрямку Авдіївки, коли, ми пам'ятаємо, ворог почав оці широкомасштабні наступи своїми підрозділами й бригадами. Так от, виявляється, що загалом з жовтня ворог втратив на цьому напрямку 857 одиниць різної бронетехніки, втрати Збройних Сил становили 126 одиниць легкої, середньої бронетехніки, тобто фактично показники щонайменше 1:6 щодо військової техніки.

Утрати по особовому складу: пам'ятаємо, що ворог втратив під час штурму Авдіївки до 50 тисяч особового складу, але зараз розуміємо, що втрати особового складу для противника особливого значення не мають, бо це розмінний матеріал в стратегії дії противника.

Використання дронів на фронті 

Цікаво, що буквально пару днів тому з'явилися підрахунки використання FPV-дронів з української і російської сторін за лютий/березень. Динаміка виглядає так, що кількість зафіксованих доказів влучного використання FPV-дронів з українського боку є більшою, ніж з боку противника. Це говорить, що динаміка по FPV-дронах на нашу користь, але тут треба зробити таке певне припущення, що ми використовуємо більше дронів, тому що ворог має перевагу в артилерії та мінометах. Ми зараз вимушені скоріш дроном і компенсувати брак якраз оцих систем озброєнь.

Коли противник відновить масштабні наступи

На тлі цього виникає питання, чи є у противника зараз сили проводити наступальні дії на інших напрямках, тому що ми зараз згадуємо Суми й Харків, орієнтуючись чомусь на публікації закордонних медіа, які в українському інформаційному просторі набувають такого масштабного резонансу, й потім ми починаємо думати, можливо це чи неможливо.

У контексті потенційного наступу росіян, напевно, я згадаю про слова нового командувача Сухопутних військ генерал-лейтенанта Олександра Павлюка, який буквально пару днів тому сказав, що російські плани достеменно нам не невідомі, але ми слідкуємо за резервами, які вони можуть створювати, й вони зараз створюють угрупування чисельністю в межах 100 тисяч. Павлюк каже, що не обов'язково це буде наступ, тому що фактично вони можуть або поповнювати ті підрозділи, які зараз виснажуються на лінії зіткнення (а ми бачимо, що Авдіївка, Мар'їнка, Бахмут, Лиман - там противник вимушений суттєво поновлювати свої сили після ще більш суттєвих втрат). Аби створити ці нові угрупування треба або перестати поповнювати втрати, або все-таки втрати поповнити. Так от Павлюк вважає, що наше завдання, тобто Збройних Сил і Сил оборони полягає в тому, аби завдавати збитків противнику, аби у ворога не було можливості забезпечити створення наступальних угруповань чисельністю до 100 тисяч вояків. За словами Павлюка, якраз на це орієнтовані дії Збройних Сил в обороні, де головне завдання частин і підрозділів - завдавати ворогу максимальних втрат.

З приводу аналізу резервів противника. До речі, це найскладніше питання, яке стоїть і перед розвідкою, і перед експертами, бо ми намагаємося з різних джерел, заяв, фотографій оцінити, що саме є зараз у противника з погляду формування резервів.

Висновок полягає в тому, що ворог десь унаслідок прихованої мобілізації може щомісяця забезпечувати поповнення особового складу приблизно 35-40 тисяч особового складу, з яких до 30 тисяч можуть іти на поповнення втрат, а 10-15 тисяч на створення нових частин і підрозділів.

Поки що ми знаємо, що найближчі плани противника - сформувати 27-му дивізію до літа й що зараз триває формування так званого 44-го корпусу, але всі ці з'єднання в найкращому разі будуть сформовані до літа, якщо по особовому складу, а по техніці насправді вони можуть набути певних спроможностей лише до осені цього року. Так що контроль за резервами противника зараз - основне завдання нашої розвідки, яке таким чином забезпечує наше командування вірною оцінкою ситуації на тлі різних політичних заяв, але насправді наші Збройні Сили спираються на інформацію від розвідки, яка є виваженою і дає підстави нашим військовим робити правильні висновки.