Атака дронів на Москву, пожежа на нафтопроводі в Оренбурзькій області та влучання безпілотників по російських військах у Маріуполі: де в росіян вибухало та палало цього тижня

 Більше про "бавовну" в Росії та на тимчасово окупованих територіях – у тижневому огляді Еспресо.

Займання нафтопроводу в Оренбурзькій області, масована атака дронів на РФ, зокрема і на Москву, та підрив військових Росгвардії у Єкатеринбурзі

• У вівторок, 10 вересня, стало відомо, що у Курманаївському районі Оренбурзької області сталося займання нафтопроводу, внаслідок чого загинули двоє людей. "У рамках організованої перевірки будуть встановлені причини та обставини події, а також буде дано оцінку діям (бездіяльності) уповноважених органів", – йшлося у повідомленні місцевої прокуратури.
• Також у ніч проти 10 вересня російська влада пожалілася на масовану атаку безпілотників, під час якої біля Москви припинили роботу чотири аеропорти, а також нібито постраждав паливно-енергетичний комплекс. О 02:32 мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська ППО буцімто збила безпілотник, який летів на Москву в міському окрузі Люберці. "На місці падіння уламків, за попередніми даними, руйнувань і постраждалих немає. Фахівці екстрених служб працюють на місці події", – написав він. Невдовзі Собянін також повідомив про нібито збиття трьох БПЛА в Раменському міському окрузі, чотирьох – в Подільському та двох у міському окрузі Домодєдово. За його словами, усі безпілотники летіли на Москву.  Крім цього, у мережі ширяться фото та відео пошкоджених будинків у Московській області. Також нібито є постраждалі. Зазначається, що внаслідок атаки безпілотників аеропорти "Шереметьєво", "Домодєдово", "Внуково" і "Жуковський" припинили свою роботу. Місцева влада Тульщини стверджує, що силами ППО були знищені два дрони, проте уламки БПЛА впали на територію одного з об'єктів паливно-енергетичного комплексу. Згодом міністерство оборони Росії заявило, що сили протиповітряної оборони знищили або перехопили 144 безпілотники. Зокрема, 72 дрони ліквідовані над Брянською областю, 20 – над Московською, 14 – над Курською, 13 – над Тульською, 8 – над Білгородською, 7 – над Калузькою, 5 – над Воронезькою, 4 – над Липецькою та один над Орловською областю.

• Тим часом увечері вівторка, 10 вересня, у Білгородській області РФ заявили про сходження з рейок вантажного потягу нібито після втручання сторонніх у роботу залізниці й порушили справу про теракт. За словами очільника регіону, постраждалих унаслідок цього інциденту немає. Пасажирські поїзди, що проходять через цю ділянку, відправили в об'їзд. Як писало агентство РИА Новости з посиланням на керівництво залізниці, з рейок зійшли 11 вагонів та локомотив вантажного поїзда. Там тривало  відновлення залізничного полотна та контактної мережі. Пізніше стало відомо, що через цей випадок слідчий комітет РФ порушив справу про теракт.
• Уранці середи, 11 вересня, влада Мурманської області РФ заявила про атаку безпілотників, у регіоні нібито працює протиповітряна оборона. Два аеропорти тимчасово припиняли роботу. "На нашу область здійснюється наліт ворожих безпілотників. Прошу з розумінням ставитися до низки обмежень, які нам доводиться запроваджувати. ППО працює над знищенням ворожих безпілотників. Прошу довіряти офіційним джерелам інформації та бути пильними", – звернувся губернатор до мешканців регіону. Крім того, як писали РИА Новости із посиланням на Росаваіцію, були тимчасово закриті аеропорти у Мурманську, що приблизно за 1800 км від кордону з Україною, та Апатитах.
• Також у середу, 11 вересня, в Єкатеринбурзі пролунав вибух біля контрольно-пропускного пункту військової частини, в якій базуються військовослужбовці Росгвардії. Це підпільники у взаємодії з ГУР МО підірвали військових Росгвардії, які були причетні до організації катівень на окупованих територіях України. У ГУР зазначили, що виготовлений вибуховий пристрій уламкової дії загальною масою 6 кг підпільники приховано розмістили біля КПП росгвардійців. У результаті детонації був підірваний ворожий особовий склад. Також пошкоджень зазнала автомобільна техніка росіян. Для ліквідації наслідків вибуху на місце прибули російські спецслужби, карети швидкої допомоги. Крім того, у повітря був піднятий гелікоптер медичної евакуації.
• А 12 вересня стало відомо про пожежу в Омську, там палав військовий завод. Стовп густого диму було видно з різних частин міста. Як повідомляли пропагандистські пабліки, пожежа почалася на даху одного із виробничих цехів. Про причини не говорили. Завод "Омсктрансмаш" випускає танки та РСЗВ "Сонцепьок". Він перебуває під міжнародними санкціями.

• Росіяни заявили, що у ніч на 13 вересня ППО нібито збила 20 безпілотників на територіях Брянської, Білгородської, Курської, Смоленської, Орловської та Калузької областей.  За їхніми словами, засоби ППО буцімто знищили двадцять українських БПЛА, зокрема 8 – над територією Брянської області, 4 – над територією Білгородської області, 3 – над територією Курської області, по 2 БПЛА збито над територіями Смоленської та Орловської областей та 1 над територією Калузької області.
• А вже у неділю, 15 вересня, окупанти поскаржилися, що вночі їх атакували начебто майже 30 безпілотників. В атаці традиційно звинувачують Україну.  За даними російського відомства, засоби ППО знищили 29 українських безпілотників, з яких 15 збиті над територією Брянської області, 5 – над Курською областю, 4 – над Смоленською, два – над Орловською та по одному над територіями Білгородської, Калузької та Ростовської областей. Губернатор Смоленської області Василь Анохін також заявив, що над регіоном вночі збили два БПЛА.
• Тим часом стало також відомо, що у Росії спалахнули декілька масштабних пожеж. У Смоленській області здійнявся вогонь після атаки безпілотників. Місцева влада повідомила, що вночі збили два дрони. Нібито без постраждалих. Також вогонь охопив територію в Шебекінському окрузі на Білгородщині. Тамтешній губернатор запевняв, що горить суха трава. Водночас через густий дим та погану видимість на дорогах, у кількох районах довелося перекривати рух трасою.

Влучання дронів по місцях базування військ РФ та знищені російські склади з боєприпасами у тимчасово окупованому Маріуполі, а також успішна операція ГУР і прикордонників біля узбережжя окупованого Криму

• У ніч проти середи, 11 вересня, тимчасово окупований Маріупольський район Донецької області нібито атакували безпілотники. Влучання сталося по місцях базування російських військ, унаслідок чого загинули понад 20 окупантів. За словами Андрющенка, тієї ночі сталося щонайменше два прильоти, зокрема, по складу окупантів неподалік АЗС та колишньому магазину "Скорпіон" у селі Мелекіне, що під Маріуполем, а також по базуванню російських військ у пансіонаті, розташованому у селі Білосарайська коса. Місцеві повідомляли про звуки вибухів та роботу ППО в Мангуському районі (частина Маріупольського), а також у Приморському, Центральному та Кальміуському районах міста. Пізніше Андрющенко, посилаючись на власні джерела, уточнив, що влучання у Мелекіно сталось у склад окупантів з боєкомплектами. Там відбулася детонація припасів, яка тривала понад годину. Крім того, сталося влучання у дві бази відпочинку окупантів. Радник мера Маріуполі зазначив, що звідти вивозили мертвих та поранених загарбників.
• А в ніч на 13 вересня в хуторі Глибоке, що у передмісті окупованого Маріуполя, було уражено склад з боєприпасами та ракетами для систем ППО. Також вночі детонували й інші склади окупантів у районі. За словами Андрющенка, заграву було видно за 10 км від точки влучання в Мангуші. Попередньо було влучання між Мангушем та Маріуполем, де почалась масова детонація по всіх точках. Він додав, що у Лівобережному районі та на північний схід від Маріуполя в напрямку Донецька видно заграву пожежі та детонації. А пізніше зазначив, що детонація складів тривала до 5 ранку, тобто 4 години поспіль. Станом на ранок радник міського голови Маріуполя підтвердив влучання по складу з боєприпасами та ракетами для систем ППО в хуторі Глибоке (трикутник Мелекіне – Портовське – Рибацьке). Попередньо, можливе ураження чергового розрахунку ППО.
• Тим часом теж 11 вересня біля узбережжя окупованого Криму українські розвідники разом з прикордонниками провели успішний рейд. Знищений особовий склад, ворожа техніка та літак. Кадри з рейду оприлюднив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко. Серед ворожих втрат зокрема – переносний зенітно-ракетний комплекс та винищувач СУ-30. Про знищення літака у небі над Чорним морем офіційно повідомляли і в головному управлінні розвідки Міноборони.

Думки експертів

Речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук зазначив, що основним пунктом базування ракетоносіїв ЧФ РФ залишається Новоросійськ.

"Єдиним місцем, де вони можуть сьогодні більш-менш перебувати у безпеці, є пункт базування в Новоросійську. Це принаймні на їхню думку. Так само розглядається політичне питання щодо іншого пункту базування ракетоносіїв ЧФ РФ. Втім, ці інші місця базування не дозволять їм повною мірою зосереджувати власні потужності ракетоносіїв", – пояснив він.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський переконаний, що Україна має право завдавати ударів по авіабазах у РФ, з яких окупанти запускають свої бомбардувальники. Він підкреслив, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну засудила більшість Генеральної асамблеї ООН, а Київ як жертва агресії має право захищатися, зокрема і на російській території.

"Я розумію аргументи тих, кому потрібно контролювати температуру цього конфлікту. Але мене турбує те, що нас постійно запитують про "червоні лінії" Путіна, але ніколи про наші власні. Польща – єдина країна в Європейському Союзі, яка межує і з Росією, і з Україною, і у нас є досить очевидна "червона лінія", яка полягає в тому, щоб не допустити загибелі наших громадян від російських ракет або безпілотників, які увірвалися в наш повітряний простір", – сказав він.

А голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко відзначив, що Велика Британія підштовхує США до позитивної відповіді щодо отримання дозволу на використання далекобійного західного озброєння по території РФ.

"Велика Британія підштовхує США до позитивної відповіді. Візьміть, наприклад, матеріали Guardian та інші медіа, де з'являються певні джерела та інсайди. Але зрозуміло, що позиція Байдена конкретно залежатиме від відповіді, яку почув Блінкен під час свого візиту до Києва", – зауважує Чаленко.