Жеваго: Слідчі та прокурори ладні ніколи не закривати справу банку "Фінанси та Кредит", аби я залишався в розшуку

Про це Жеваго розповів у інтерв'ю Forbes. 

За його словами, справа про виведення $113 млн з банку "Фінанси та Кредит" зараз зупинено і її не розглядають.

"Справу зупинено, її не розглядають, і вона може в такому вигляді перебувати ще 50 років. Саме цим мене лякають слідчі й прокурори. Кажуть, що ладні її ніколи не закривати, аби я залишався в розшуку. А я їм казав: хлопці, ну де ж я в розшуку, я до вас звертався 15–17 разів, допитайте мене, будь ласка, дайте мені можливість альтернативи застави, я оплачу заставу і будемо розслідувати цю справу. Подамо її в суд або ви її закриваєте. Я хочу повернутися в країну якомога швидше – тоді й туди, де поважатимуть мої базові громадянські права відповідно до Конституції України. 

Я готовий зустрітися з вами (представниками українських правоохоронних органів) у будь-якій країні світу або провести відеоконференцію. Не треба робити такі справи, щоб показати мене в кайданках по телебаченню задля свого піару", - сказав Жеваго.  

Підприємець відкинув звинувачення, що справа не рухається нібито через неможливість його допитати на території України. 

"А що їм заважає допитати мене на території Швейцарії, Великої Британії чи Франції? Закон це дозволяє. Я не хочу, щоб повторився 2019 рік, коли корумповані політики покликали мене в Офіс президента і сказали: або ви сплачуєте таку суму грошей і ми це продаємо суспільству, що ми "розчохлили" олігарха, або ви не платите таку суму грошей, після чого їдете. Я тоді казав, що заплачу будь-яку суму, яку мені присудить Верховний Суд. Якщо я винен – буду платити. Якщо не винен – як поясню своїм акціонерам, партнерам, родині, що я повинен платити політичний хабар?" - запитав Жеваго. 

Він зазначив, що відмовився гасити кредити суднобудівного заводу "Залів", розташованого в анексованому Криму та Стахановського вагонобудівного заводу, який був уже в ОРЛО. 

"Я сказав вибачте. Я чесний підприємець, який очікував захисту своєї власності з боку держави за податки, які сплачував. Так само, як ви очікуєте, що поліція захищатиме вашу машину, котра стоїть під будинком, або ваш сон, коли ви спите вночі. Коли держава не захистила, і в мене все це вкрали, порізали або анексували, ну скажіть, чому я повинен за ці активи сплачувати в державу? 

І ще, чому ці вимоги несправедливі. Державні банки, які втратили багато активів у Криму, ОРДЛО, отримали докапіталізацію від держави. А приватні банки, як казала Гонтарева, були "до лампочки" і нікого не турбували. При тому, що за Конституцією всі форми власності рівні. Це свідчить про те, що ані Гонтарева не компетентна, ані правління, яке вона привела", - констатував Жеваго. 

Він наголосив, що тодішня очільниця Нацбанку Валерія Гонтарева закрила банк "Фінанси та Кредит" на догоду власним обставинам.  

"Я просто хочу сказати, що рятував банк і вклав туди величезну купу грошей, один із небагатьох. І після цього Гонтарева його закрила. На догоду не фінансовим, а особистим обставинам", - підкреслив Жеваго.  

Він також зазначив, що не погодився із висновком Фонду гарантування вкладів, що у справі банку "Фінанси та Кредит" збитки з вини менеджменту складають 12,7 млрд грн.  

"Не можна перекладати провину держави на власників банку. Туди включається Стахановський вагонобудівний завод, який за реалізації $900 млн на рік випускав 9000 вагонів. Він мав EBITDA понад $100 млн. Там працювало 5600 людей. Так, мав кредити $170 млн, від різних банків, зокрема від "Фінанси та Кредит". Але це здорові метрики. Якщо борг до EBITDA був меншим, ніж два – це здорова ситуація.

Тепер держава каже, аби ми погасили все, що винні по Стахановському заводу і керченському заводу "Залів". Я кажу – ні. Якщо я втратив ці активи в Луганській області, бо ви мене не захистили, то ви є відповідальними за це. Саме держава з нашими Збройними силами мала захищати Крим та східні області, але виявилася неготовою. Якщо не згодні – ходімо до суду. Якщо суд скаже, що я повинен заплатити за Крим, Луганськ і Донецьк – я платитиму", - запевнив Жеваго. 

• 15 травня НАБУ і САП викрили схему щодо одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду України. У справі затримали очільника суду Всеволода Князєва та ще одну особу.
• 16 травня Верховний Суд України висловив недовіру голові суду Всеволоду Князєву, якого затримало Національне антикорпуційне бюро - він тепер не очолює його. А вже 18 травня суд обрав запобіжний захід Всеволоду Князєву у вигляді тримання під вартою до 14 липня з альтернативою внесення застави у розмірі понад 107 млн грн.
• 19 травня Костянтин Жеваго в офіційному листі, направленому в Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру заявив, що не має жодного відношення до протиправних дій, які розслідують правоохоронні органи у справі про корупцію у Верховному Суді України. 
• 22 травня стало відомо, що підприємець Костянтин Жеваго заявив, що навіть випадково не контактував із жодним суддею Верховного Суду починаючи з 2019 року.
• Крім того, Жеваго не розуміє свій статус у справі, а також готує документи, щоб отримати пояснення.