ЗСУ мають можливості завдавати глибинних ударів по ворожих тилах. Колонка Сергія Згурця

Мости Херсонщини - пастка для ворога

"Влучання акуратне, але дієве", - так сьогодні повідомило ОК "Південь" щодо ударів по мосту у Новій Каховці. Було зазначено, що наш вогневий контроль транспортно-логістичних шляхів на тимчасово окупованих територіях Херсонщини призвів до закріплення статусу мосту в районі Каховської ГЕС, як непридатного для використання. 

Каховський міст є однією з переправ через річку Дніпро у Херсонській області. Іншими двома мостами є Антонівський автомобільний міст та Антонівський залізничний міст у Херсоні, що за 70 км від Нової Каховки. Ці мости забезпечують логістику усього ворожого угрупування на правому березі Дніпра на  Херсонщині. Там ворог займає територію, яка має довжину 150 км, ширину 60 км, з загальним складом у 15 тисяч російських окупантів.

Противник і далі намагається перекидати додатково особовий склад до цієї пастки, яку ми скоро закриємо. Нагадаю, що після попередніх влучень по Антонівському мосту, все сполучення російського угрупування здійснювалося через Нову Каховку, а після ударів по Каховському мосту ситуація для ворога на цій ділянці виглядає критично. Можна спрогнозувати, що вони спробують активізувати ремонтні дії, що дуже складно, і наводити переправи. Але це на порядок менше, з точки зору ефективності, у порівняні з використанням тих мостів, якими вони користувалися. Нам треба і далі дотискати противника, перерізати сполучення, і примушувати ворога добровільно залишити нашу землю.

Удари по Криму

Надзвичайно цікава інтрига навколо ударів по Криму. Нагадаю, 9 серпня на військовій авіабазі у Саках, поблизу селища Новофедорівка, пролунали кілька потужних вибухів. Стовпи диму було видно на значній відстані, як на суші, так і на морі. Це викликало паніку у населення та спричинило кілометрові затори. Міноборони Росії заявило, що сталася детонація кількох авіаційних боєприпасів. Бачимо, що це не відповідає дійсності. Потім було відео, на якому продемонстровано знищення літаків. І це гарний факт, тому що там був розміщений 43-й авіаційний полк, а також бомбардувальники Су-24, винищувачі Су-30 та Су-34. Після ударів було повідомлення Міністерства оборони України, що знищено 9 ворожих літаків, а також склад з боєприпасами. Вартість одного літака Су-34 близько 40 млн доларів, а наслідки ударів говорять про те, що 300 млн доларів - це відчутні втрати противника. 

Удар по авіаційній базі спричинив дискусію в експертному середовищі. Відстань до позицій ЗСУ близько 200 км, а де-факто, якщо використовувати далекобійну зброю, то потрібно ще 230-250 км і в цьому сенсі не було жодного зразка озброєння в арсеналі української армії, яка могла б виконати таку роботу. Ми дискутували, що це могли бути ATACMS, або доопрацьована ракета "Нептун". Ці висновки спиралися на твердження видання The New York Times, яке з посиланням на анонімного представника Міністерства оборони України, говорило про те, що цей удар було завдано українською зброєю, що і спричинило таку дискусію.

Сьогодні додалася нова складова. Інше американське видання Washington Post написало про те, що є нова версія вибухів на військовому аеродромі космічних сил Росії, і сталим у цій версії є лише видовищні вибухи, постраждалі ворожі об‘єкти та літаки, але не згадується про далекобійну зброю. Говориться, що це справа рук українських спецпризначенців і про це повідомив  виданню Washington Post представник українського уряду. Співрозмовник газети не уточнював деталі, але це демонструє можливості українських сил завдавати ударів по глибокому тилу окупантів. У цьому ж повідомленні Washington Post згадується цікавий момент про офіційного представника США, який на умовах анонімності повідомив, що американська зброя під час атаки у Криму не використовувалась, але ця атака знаменує якісні зміни у форматі введення бойових дій, а також демонструє здатність українських сил завдавати удари набагато глибше у тил росіян, ніж вважалося раніше.

Додам ще одну деталь: вчора було завдано ударів не лише по об‘єкту у Новофедорівці, але й по об‘єкту у Новоолексіївці - це склад з боєприпасами, який був розташований на відстані 150 км від лінії фронту. Тобто фактично українська армія має можливості для того, аби завдавати глибинних ударів. А яким способом це робиться - хай залишається таємницею. Головне, щоб був яскравий, ефективний і потрібний для нас результат.