Сьогодні, 5 грудня, на перших шпальтах американської газети The Wall Street Journal вийшов матеріал, де є фото українських військових разом з українською гвинтівкою. Видання пише, що український снайпер Вʼячеслав Ковальський встановив світовий рекорд снайперського пострілу для бойових умов, знищивши ворога на дистанції майже у 4 км, точніше 3800 метрів. Ковальському 58 років, і снайпер долучився до підрозділу військової контррозвідки СБУ. Рекордний постріл було здійснено з української гвинтівки "Володар Обрію", яка розроблена в Україні компанією з такою ж назвою. Гвинтівка використовує спеціальний боєприпас калібру 12,7 мм, а ефективна дальність снайперського пострілу 2,5 тисячі метрів. Але бачимо, що є й винятки на дальність 3800 м.
Гвинтівка створювалася як антиматеріальна, тобто для боротьби з важливими цілями противника: пробити БТР у борт або знищити оптику танку. Також вона дає змогу знищувати ПТРК й інші ворожі об’єкти. До речі, ця гвинтівка використовується на різних ділянках фронту. Я мав розмову з конструктором цієї зброї, який сказав, що розкаже про цю гвинтівку вже після війни. Почекаємо, тому що поки що говорить зброя.
На лінії фронту ворога стримують і снайпери, і танкісти, і артилеристи, і розвідники у складі ЗСУ, де вони протидіють ворогу на Купʼянському, Лиманському, Авдіївському та Марʼїнському напрямках та на інших ділянках фронту. На тлі бойових дій навколо Авдіївки й Мар’їнки, Купʼянськ так само залишається надзвичайно складним сегментом фронту, де ворог хоче вийти до Куп'янська-Вузлового. Це вузловий центр, який має залізницю і де проходить дорога. Ворог намагається атакувати Купʼянськ, починаючи з Синьківки. Бойові дії навколо Синьківки тривають вже щонайменше кілька тижнів. Цей населений пункт розташований десь за 9 км від Купʼянська й Купʼянська-Вузлового.
Синьківка розташована у низині, ворог пробивався до цього населеного пункту. Наші війська його вибили, і зараз противник там перегруповується й далі намагається проводити наступальні дії.
Денис Ярославський, командир підрозділу ЗСУ, розповів, що за останній час ворог збільшив спроби штурмових дій. Загарбники постійно штурмують групами від 10 до 30 бійців. Важка ситуація в районі магістралі, ворог провів скупчення військ та намагається штурмувати позиції ЗСУ.
Командир підрозділу ЗСУ зазначив, що погодні умови також ускладнили ситуацію. В окопах при мінусових температурах за 3-4 години бійцю треба зігрітися, щоб не було обмороження. Ця ситуація дуже впливає, звісно, як на наших хлопців, так і на ворога. Усі однаково переносять ці температурні умови, і це дуже важко.
Денис Ярославський висловив свою думку щодо мобілізації та демобілізації, зазначивши, що майже через місяць Новий рік, і це буде другий рік, який багато військових зустрічають на фронті, не бачивши своїх дітей і рідних. Дійсно, важливе питання - це демобілізація. Тут на фронті усі розуміють, що бійців треба кимось замінити. Питання мобілізації та демобілізації - невіддільні речі. Наразі обговорюється питання щодо демобілізації, тобто 24 або 36 місяців перебування бійця на фронті з того часу, як він вступив у лави ЗСУ. Але за 36 місяців мало хто зможе здоровим повернутися додому. 36 місяців - це три роки у тяжких боях, і це дуже важко. Вважаю, що 24 місяці - це нормально для того, щоб більшість бійців змогли хоч на пів року або більше вийти на відновлення.
Військовий додав: щодо заміни бійців, які зараз перебувають на лінії фронту, то перш за все замінити їх треба на силовиків, які мають навички поводження зі зброєю. Ті, хто в 35-40 років вийшов на пенсію у СБУ, Нацполіції. І це боєздатний вік, ще можна нести службу в армії. Більшість працівників Національної поліції, СБУ, прикордонної служби - усі виходили на пенсію у 35-40 років, роблячи собі довідку про непридатність. До війни це робилося масово. Якщо зробити повторну перевірку, то 80% будуть придатними. Саме на цих людей потрібно звернути увагу щодо мобілізації. І ще на держслужбовців. У кожної держслужби є 30% людей, які є баластом і нічого корисного не роблять для держави. Є гарна новина, що відсотків 20-30 зараз планується мобілізувати з БЕБ, але цього замало. Потрібно мобілізацію починати з екссиловиків і силовиків. Збільшення вручення повісток - це не розв'язання питання мобілізації, це глухий кут і прірва.
А далі ми будемо більш детально говорити про дрони, їхнє виготовлення, FPV-дрони, а також про проблеми масштабування цього вкрай важливого озброєння для наших Сил оборони. Міноборони на наступний рік планує скерувати на закупівлю дронів 40 млрд грн, тобто фактично $1 млрд буде спрямований на закупівлю FPV-дронів, розвідувальних дронів та інших засобів розвідки. Дуже важливо, щоб окрім грошей був і продукт, який відповідає пріоритетам. Тому що новий заступник міністра оборони з озброєнь казав, що зараз у ЗСУ експлуатується десь 70 модифікацій БПЛА, які мають 20 різних бойових частин. Тобто кожен місяць, за словами заступника міністра оборони, збільшується кількість дронів, які постачаються до ЗСУ.
А з іншого боку, є інша реальність, коли наші виробники говорять про те, що загалом українська промисловість, а насамперед приватна, виготовляє приблизно 50 тис. FPV-дронів на місяць. І це є набагато менше, ніж виготовляє противник. Це говорить про те, що є необхідність збільшення виготовлення цих зразків. Але тут є й певні складнощі.
У розмові з Валерієм Боровиком, головою правління Альянсу "Нова енергія України", командиром спецпідрозділу ударних дронів "Білий орел", йшлося про те, чому Спецзв'язок не може закуповувати його дрони. Тому що Спецзв'язок є структурою, яка разом з Мінцифри реалізовує програму "Армія дронів". І власне всі кошти, які збирає Мінцифри через United 24 або інші фонди, скеровуються на Держспецзв'язок, який дійсно є основним елементом для закупівлі дронів різного призначення. Фактично FPV-дрони закуповуються через Спецзв'язок, комплектуючі закуповуються китайські, і умовно кажучи, саме це визначає певні цінові показники для того, аби ці дрони збирати.
Альянс "Нова енергія України" розробляє власні дрони та намагається розширити українські комплектації, які виготовляються в нашій країні. Відповідно, ціна українського дрона, що виготовляється з українських комплектацій набагато вище, ніж з китайських.
Валерій Боровик зазначив, що альянс виготовляє дрони коптерного типу, які розроблені для багаторазового використання. Зроблені власні мотори, рами, контролери. Зараз у планах закупка лінії з виробництва чипів. Це все для того, щоб зробити мілітарний Mavic з тими функціями, які потрібні на війні, а не для цивільного життя. На сьогодні вже є проблема: Росія дуже багато закуповує китайських комплектацій, а Україна фактично стоїть на задньому місці. Китайцям однаково кому продавати, але якщо буде політичне рішення, то, звісно, Україна не буде на першому місці по продажу комплектацій для бойових дій. Тому зараз потрібно зосереджуватися, підтримувати всіх виробників, як роблять українську комплектацію та українські дрони.