Питання не в НАБУ чи САП, це лише стало поштовхом до мітингів, - політолог Кошель

Про це в етері Еспресо заявив політолог Олексій Кошель.

"Дуже хотілось би, щоб під час війни рішення ухвалювались консенсусом і в нас не було потреби для примусу влади до тих чи інших рішень. Сьогодні вкрай важливо не ослаблювати владу під час війни. Нам може подобатись чи не подобатись Зеленський й інші політики, але збереження довіри до держави й владних інституцій вкрай важливо. Я б хотів, щоб ці слова почули й намагались зрозуміти люди, які зараз перебувають у владі", - пояснив Кошель.

Політолог наголосив, що під час війни влада не має вдаватись до експериментів у політичних питаннях.

"Зараз не час для експериментів й прийняття рішень у політичному форматі. Це варто зрозуміти, бо ризики занадто серйозні. І ще дуже важливо для влади було б зрозуміти, що питання не в НАБУ і САП. Це просто стало поштовхом до того, що молоді й не тільки вийшли на протести. Це підвищило градус напруги до нескінченності, а підставами для таких мітингів стали провальна робота влади за багатьма напрямками. Зокрема, економічна й військова сфера, також провалено питання мобілізації", - підсумував він.

Що передувало

22 липня президент Володимир Зеленський  підписав  законопроєкт, прийнятий на засіданні Верховної Ради, деякі пункти якого обмежують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та підпорядковують їхню діяльність генпрокурору. Дані в картці законопроєкту тричі змінювали: спочатку закон повернули з підписом президента, згодом помітка зникла, а за деякий час у картці знову зʼявився підпис Володимира Зеленського.

Після голосування у Верховній Раді тисячі українців у великих містах вийшли на мирні протести, вимагаючи накласти президентське вето на закон, що значно обмежує повноваження  антикорупційних органів.

Європейський Союз висловив серйозне занепокоєння ухваленням українського закону № 12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП. За словами речника Єврокомісії Ґійома Мерсьє, ці структури є ключовими для антикорупційних реформ і мають діяти автономно, щоб підтримувати довіру громадськості та просувати євроінтеграцію.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Зеленського з вимогою пояснень, наголошуючи на неприпустимості компромісу щодо принципів верховенства права — особливо у контексті кандидатства України в ЄС.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що втрата незалежності НАБУ є "серйозним кроком назад" та може підірвати шанси України на вступ до ЄС. Представники Франції та Німеччини також висловили занепокоєння, закликавши Київ переглянути закон і зберегти інституційні запобіжники незалежності цих органів.

24 липня нардепи зареєстрували в Раді свій законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ й САП.

Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії.  

Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня.