Президент Зеленський не втратить свою легітимність після 21 травня, - Малюська

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю BBC.

"Повноваження президента тривають до обрання наступного. Але чимало норм Конституції сформульовано таким чином, що той, хто хоче знайти до чого придратися чи на чомусь побудувати якусь теорію змови – то він це знайде. Тому варто очікувати багато шуму і крику, особливо базуючись на тому, що автори-розробники Конституції мало вірили в реалістичність повномасштабної війни за участю України і тому досить незграбно повелись стосовно відповідних норм, які прописані в Конституції", – пояснив міністр юстиції.

На запитання журналіста про доречність звернення до Конституційного суду, аби він поставив крапку в питанні щодо легітимності, Малюська відповів, що "зараз це вже пізно робити, тому що саме таке звернення означає, що питання є і є сумніви, вони обґрунтовані, і нам треба цілий авторитет Конституційного суду, який би цю ситуацію врегулював".

Також він додав, публічно ставити під сумнів легітимність президента зараз було б помилкою через комунікаційну та безпекову ситуацію в Україні.

Малюська підкреслив, усі документи чи укази, що підписуватиме Зеленський після 21 травня, будуть законними.

"Жоден президент ніколи не працював день в день, як це визначає Конституція. Це стосується і парламенту так само. Дискусії конституціоналістів були, але, знову ж таки, врешті-решт, ця норма про строк повноважень – вона напряму ніколи не застосовувалась. Це лише як певний орієнтир, який слід тлумачити і застосовувати в прив'язці до норм, які визначають дату виборів", – резюмував міністр.

Вибори під час війни: що відомо

У травні 2023 року очільник Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори, попри війну. На це секретар Ради нацбезпеки й оборони України Данілов категорично відповів: "Жодних виборів, включно з президентськими й парламентськими, в Україні під час дії воєнного стану бути не може".

У серпні віцеспікер Ради Корнієнко сказав, що є щонайменше три категорії людей, які не зможуть узяти участь у виборах. Перша категорія — біженці. За словами Корнієнка, такої кількості інфраструктури, яка дасть змогу проголосувати всім охочим, за кордоном просто немає. Друга категорія — внутрішньо переміщені особи. Тут можуть виникнути проблеми з обліком і формуванням списків. Третя категорія — військові.

7 вересня екссекретар РНБО Данілов сказав, що Україна програє війну, якщо проведе вибори. "Я можу сказати: щойно агітатори зайдуть в окопи — ми програємо. Не може агітація бути в окопах, а наші люди перебувають в окопах. А завдання держави досить просте — забезпечити голосування кожного", — сказав він.

Водночас низка громадських організацій виступили проти виборів в Україні під час війни, зазначивши, що формальний акт голосування не дорівнює демократії. Також 81% опитаних КМІС виступили проти виборів під час дії правового режиму воєнного стану.

3 листопада нардепка Аліна Загоруйко заявила, що в Раді готуються до виборів після війни. Своєю чергою нардеп Федір Веніславський заявив, що в разі проведення виборів президента під час війни будуть підстави сумніватися в його легітимності.

7 листопада у ЦВК заявили, що вибори під час воєнного стану проводити не можна, тож президент Володимир Зеленський виконуватиме свої обов'язки до закінчення дії цього правового режиму.

17 січня цього року спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що у питанні проведення виборів під час дії правового режиму воєнного стану ухвалено остаточне рішення.