Залежатиме від природи документа: нардеп Мережко пояснив, чи розглядатимуть у Раді угоду про копалини

Про це повідомила з парламенту кореспондентка Еспресо Катерина Галко.

"Міжнародні угоди поділяються на 2 типи: це міжнародні договори (регулюються міжнародним правом, є юридично обов'язковими) і політичні угоди (не мають юридичної сили, але мають морально-політичну силу). Якщо ця угода належить до категорії міжнародних договорів - найімовірніше, треба буде ратифікувати цю угоду. Є закон про право міжнародних договорів і там є список тих договорів, які ратифікують", - пояснив політик.

Мережко також наголосив, що наразі деталей щодо можливої угоди немає. Тож з'ясувати, чи буде вона міжнародним договором невідомо. 

"Треба пам'ятати, що назва не впливає на юридичну силу договору. Він може називатися меморандумом, навіть декларацією, але бути міжнародним договором. Все залежить від наміру сторін: надати або не надати юридичну силу", - розповів Мережко.

Нардеп додав, що після укладення угоди, ймовірно, доведеться голосувати й за супутні законопроєкти: "Недостатньо укласти міжнародну угоду. Міжнародна угода створює права та обов'язки для держави, для суб'єктів міжнародного права. Але її треба імплементувати, реалізувати у внутрішньому праві, тобто прийняти відповідне законодавство". 

Тривалість імплементації, за словами нардепа, залежатиме від політичної волі. 

"Якщо є бажання і політична воля - тоді можна дуже швидко це зробити. Якщо це буде йти звичайним шляхом - тоді трошки більше часу", - підкреслив Мережко.

На його думку, угода про корисні копалини має 3 виміри: політичний, юридичний, економічний. 

"Укладення угоди покращить відносини з новою Адміністрацією США та стане певною економічною гарантією нашої безпеки", - вважає голова комітету ВРУ з питань зовнішньої політики.

Обмін українських рідкісноземельних елементів на допомогу США. Що відомо

Раніше президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що хоче домовитися з Україною щодо обміну рідкісноземельних елементів на допомогу від США. Український лідер Володимир Зеленський запевнив, що Україна відкрита до американських інвестицій.

12 лютого Зеленський провів у Києві зустріч з американським міністром фінансів Скоттом Бессентом, за результатами якої Україна отримала від Сполучених Штатів Америки перший драфт угоди про партнерство.

Адміністрація Трампа запропонувала Україні надати США 50% володіння рідкісноземельними мінералами та розмістити американські війська в країні для їх охорони в обмін на угоду з Росією про припинення війни.

16 лютого стало відомо, що США наполягають на контролі над більшим спектром ресурсів України, включаючи рідкісні метали і стратегічні матеріали. Йдеться про літій, графіт та уран, які іноді плутають з рідкісноземельними копалинами.

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що хотів би бачити "якийсь рівень вдячності" за турботу з боку США. Він звинуватив президента України Зеленського у непослідовності щодо угоди про корисні копалини.

21 лютого Bloomberg повідомило, що США та Україна мають намір завершити угоду про корисні копалини до кінця тижня. А міністерка юстиції Ольга Стефанішина заявила, що Україна та США перебувають на фінальній стадії перемовин про цю угоду.

У п'ятницю, 28 лютого, Володимир Зеленський планує прилетіти до Вашингтона. Дональд Трамп каже, що угода про корисні мінерали "майже готова".