Про це йдеться у заяві міністрів закордонних справ Великої сімки.
Міністри закордонних справ Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії, США, а також високий представник ЄС підтвердили непохитну підтримку України в боротьбі з російською агресією.
"Ми віддаємо належне хоробрості й стійкості українського народу, який бореться за свою свободу й демократичне майбутнє", - йдеться у заяві.
Водночас очільники зовнішньополітичних відомств країн G7 заявили, що активи агресора залишатимуться знерухомленими доти, "доки Росія не припинить свою агресію та не сплатить завдані нею збитки".
"Ми вітаємо ухвалення ЄС правових актів щодо надзвичайних доходів приватних осіб, які безпосередньо випливають з іммобілізованих суверенних активів Росії, також з метою вивчення шляхів максимізації вигоди для України, яка може бути отримана від цих доходів", - додали міністри.
Згідно з заявою, країни Великої сімки продовжать вивчати всі можливі шляхи надання допомоги Україні в отриманні компенсації від Росії відповідно до наших правових систем та міжнародного права.
"На прохання лідерів ми продовжимо нашу роботу і надамо консультації напередодні саміту в Апулії щодо всіх можливих шляхів і доцільних варіантів використання знерухомлених російських суверенних активів для підтримки України відповідно до наших правових систем і міжнародного права", - підсумували в документі.
Наступний, 50-й саміт Великої сімки на найвищому рівні пройде з 13 по 15 червня 2024 року у Бріндізі, Апулія, Італія.
30 листопада в Сенаті США представили законопроєкт про конфіскацію російських активів. Уже 11 січня адміністрація Байдена підтримала конфіскацію активів РФ для передачі Україні.
Тим часом Єврокомісія має план залучити 15 млрд євро з заморожених активів Росії, щоб направити їх як фінансову допомогу для України.
Водночас у Росії підрахували, що Захід може втратити активи та інвестиції на суму щонайменше $288 млрд, якщо конфіскує заморожені російські активи для допомоги у відновленні України, та заявили, що Москва вдасться до заходів у відповідь.
23 січня посол Бельгії в США Жан-Артур Режібо заявив, що країни Заходу мають ухвалити колективне рішення щодо конфіскації заморожених російських активів, більшість яких зберігається у брюссельському розрахунковому центрі Euroclear.
24 січня комітет сенату США схвалив законопроєкт щодо конфіскації російських активів та їх передачі Україні.
30 січня комітет з політичних питань Парламентської асамблеї Ради Європи ухвалив проєкт резолюції, який передбачає конфіскацію заморожених російських активів і їх передачу новому фонду для відновлення України.
У Європі зберігається 191 млрд із 260 млрд євро заморожених закордонних активів Росії, прибуток з яких у 2023 році становив 4,4 млрд євро, їх хочуть передавати Україні.
Країни Великої сімки та ЄС обговорюють план використання заморожених активів російського центрального банку на суму понад 250 млрд доларів як заставу для фінансування відновлення України.
12 лютого Рада ЄС ухвалила рішення щодо регулювання майбутнього механізму з використання прибутків від заморожених російських активів на території ЄС на користь України.
Прем'єр Британії Ріші Сунак заявив, що країни Заходу мають сміливіше підходити до конфіскації російських активів, які вони заморозили після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Міністр фінансів Японії Суничі Судзукі наполягає на тому, щоб використання заморожених російських активів відповідало міжнародному праву. Ця тема, ймовірно, буде обговорюватися на зустрічі його колег із країн G7.
17 квітня повідомлялось, що міністерка фінансів США Джанет Єллен заявила, що країни G7 продовжують розглядати низку можливостей розблокування майже $300 млрд із заморожених російських активів для допомоги Україні.
18 квітня виконавчий віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс заявив, що країни G7 обговорюють використання заморожених російських активів на майже $300 млрд як заставу для надання кредитів України.