Президентка Зурабішвілі оскаржила грузинський закон про "іноагентів"

Про це заявив парламентський секретар Зурабішвілі Георгій Мсхіладзе, передає "Перший канал".

Він підкреслив, що президентка вперше з позовом звертається до конституційного суду Грузії. Мсхіладзе наголосив, що закон "Про прозорість іноземного впливу" суперечить статі 78 конституції Грузії.

"Позов стосується закону "Про прозорість іноземного впливу", так званого російського закону. Такий закон є неконституційним. Він суперечить статті 78 конституції Грузії. У позові оскаржується також низка норм закону, які порушують низку основних прав, гарантованих конституцією. Цим позовом президентка вимагає призупинення дії зазначеного закону та його остаточного скасування", - заявив секретар президентки.

Раніше TV Pirveli повідомляв, що очільниця Грузії Саломе Зурабішвілі оскаржить у конституційному суді закон про "іноагентів".

На думку грузинської президентки, закон "Про прозорість іноземного впливу" є антинаціональним та несумісним із конституцією.

"Сьогодні позов буде направлено до суду, і я сподіваюся, що скоро буде призначено судове засідання, що ця справа і цей позов будуть розглянуті швидко, тому що час дуже важливий. Як буде представлена у цьому процесі президентка, ми побачимо, проте вона реально бере участь у цьому процесі і, природно, знизить зусилля, щоб уникнути тієї великої шкоди, яку цей закон завдав країні", - заявила адвокатка Зурабішвілі Ека Беселія.

Водночас вона наголосила, що строки стосовно цієї справи мають важливе значення, тому суду не слід використовувати літній період як привід доля її відкладення.

"У позові міститься вимога призупинити дію норми до того, як конституційний суд по суті вирішить цей спір, тобто на нормативному засіданні, на початковому етапі, а дія цього закону призупиняється", - додала Беселія.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосовувала до учасників цих заходів силу та сльозогінний газ. Опозиція натомість оголошувала про нові протести. 

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  

Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні. 

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів". Очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.

8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт.

14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" в третьому читанні. А вже 18 травня року президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, як і обіцяла, наклала на нього вето.

Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.

Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".