Парламент Грузії остаточно схвалив скандальний закон про "іноагентів". У США і Єврокомісії відреагували

Про це пише "Эхо Кавказа".

Проти зауважень президентки проголосували 66 депутатів, за подолання вето президента віддали свої голоси 84 депутати, проти виступили четверо.

Відповідно до конституції Грузії, протягом наступних 5 днів документ передадуть на підпис Саломе Зурабішвілі. Якщо вона відмовиться його підписати, закон протягом 5 днів підпише й опублікує голова парламенту Шалва Папуашвілі.

Таким чином, документ може бути опублікований уже в перших числах червня. Відповідно до закону, протягом двох місяців (до початку серпня) відповідні органи й посадові особи повинні прийняти/опублікувати підзаконні акти, а міністерство юстиції Грузії та Національне агентство державного реєстру повинні провести "попередні матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону".

За попередньою інформацією, вже з серпня ЗМІ, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця повинні зареєструватися як організації, що працюють в інтересах  іноземної сили. У протилежному випадку на них будуть накладені штрафи. Для перевірки виконання вимог закону міністерство юстиції в будь-який час може проводити моніторинг, а повноважний чиновник – отримати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.

Реакція президентки Зурабішвілі

Президентка Грузії закликала народ готуватися до виборів 26 жовтня, та почати збір підписів для проведення референдуму щодо майбутнього країни, повідомляє SOVA.

"84 члени комітету Шулавері, або 84 Орджонікідзе, не зможуть змінити майбутнє цієї країни. Це майбутнє належить нам. Я скажу вам, що саме ми з вами маємо зробити. Вони натиснули на кнопки, записавши свої імена на одному боці історії, ми маємо все зробити для того, щоб підготуватися до 26 жовтня, що стане нашою відповіддю на їх дії сьогодні", - зазначила Зурабішвілі.

Вона порівняла депутатів із членами революційного комітету Шулавері, створеного компартією Грузії у 1921 році, та назвала колективним Серго Орджонікідзе.

"Молоді люди, що знаходяться тут, після того, як ви зберете підписи і принесете їх мені, другою важливою справою буде захист виборів там, де це необхідно, тому що ваша мобілізація, ваші пів мільйона голосів, а також щонайменше пів мільйона голосів нашої діаспори - ось що вирішить (результат) виборів 26 жовтня", - наголосила президентка.

Реакція Єврокомісії

У пресрелізі, оприлюдненому на сайті Єврокомісії 28 травня, вказано, що ухвалений у Грузії закон суперечить основним принципам і цінностям ЄС.

"Європейський Союз глибоко шкодує, що парламент Грузії вирішив подолати вето президента на закон про прозорість іноземного впливу та знехтувати детальними юридичними аргументами Венеційської комісії, які ведуть до чіткої рекомендації скасувати цей закон", - йдеться у заяві.

У Єврокомісії закликали грузинську владу переглянути рішення та поважати вибір народу, який бачить своє майбутнє у ЄС.

"ЄС і його країни-члени розглядають усі варіанти реагування на ці події", - наголосили у вищому органі виконавчої влади ЄС.

Критика США 

Розкритикували рішення парламенту Грузії й у США. Речник держдепу Метью Міллер заявив, що владна партія зіштовхнула країну зі шляху європейської інтеграції та  проігнорувала євроатлантичні прагнення грузинського народу.

"Грузинська мрія" знехтувала оцінками Венеціанської комісії та застереженнями партнерів Грузії про те, що закон стигматизує громадянське суспільство і медіа й обмежить фундаментальні свободи", – сказав Міллер.

Він додав, що дії владної партії загрожують демократії в Грузії, майбутній економічній безпеці країни, її членству в ЄС та наражають на ризик відносини Грузії зі США.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  

Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".

6 квітня повідомлялось, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.

8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.