Очільник парламенту Грузії підписав закон про "іноагентів"

Про це Папуашвілі повідомив на брифінгу в будівлі парламенту, передає "Эхо Кавказа".

Відповідно до закону, протягом двох місяців, тобто до початку серпня, відповідні органи/посадовці мають ухвалити та опублікувати підзаконні акти, а міністерство юстиції Грузії та національне агентство публічного реєстру – провести "попередні матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону".

Уже із серпня ЗМІ та неурядові організації, які згідно з даними за 2023 рік отримували понад 20% доходу з-за кордону (а це абсолютна більшість грузинських онлайн-ЗМІ та НУО, які працюють переважно із західними фондами), протягом місяця мають внести заяву про реєстрацію як організації, які проводять інтереси іноземної сили.

Для виявлення "організацій, які проводять інтереси іноземної сили" та перевірки виконання вимог закону міністерство юстиції у будь-який час може провести моніторинг, а уповноважений чиновник – отримати необхідну інформацію, зокрема персональні дані.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосовувала до учасників цих заходів силу та сльозогінний газ. Опозиція натомість оголошувала про нові протести. 

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  

Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні. 

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів". Очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.

8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт.

14 травня парламент Грузії ухвалив законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" в третьому читанні. А вже 18 травня року президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, як і обіцяла, наклала на нього вето.

Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.

Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.