Сили оборони України в ніч на 17 жовтня уразили одразу два аеродроми армійської авіації противника на тимчасово окупованих територіях. За даними Сил спеціальних операцій, у ході операції під назвою DRAGONFLY, на аеродромах ворога у Бердянську та Луганську було знищено 9 гелікоптерів різних модифікацій та неназвана кількість спеціальної техніки. Також було уражено систему ППО, чи то "Бук", чи то "Панцир". Пошкодження отримали злітні смуги, і є значні втрати противника у живій силі. Крім того, були знищені склади з боєприпасами у Бердянську та Луганську, які так само були розташовані поблизу цих летовищ. При цьому російські пропагандисти активно бідкалися про те, що це був найбільш серйозний удар за весь час по їхній авіації ракетами ATACMS.
Нагадаю, що ракети ATACMS були розроблені саме для знищення таких цілей. Зокрема, коштом використання касетних бойових частин ці ракети були створені для того, аби знищувати системи ППО або самі летовища, де ці літаки можуть стояти на різних ділянках аеродрому. Здається, що саме так відбулося й на тих летовищах, де тимчасово розміщувалися окупанти.
До речі, якраз касетні сфери були знайдені на місці удару по російських аеродромах. І ця бойова частина більш притаманна для ATACMS. Здається, що цього разу рашисти дійсно не помилилися щодо їхніх втрат і щодо першого використання ракет ATACMS.
Буквально декілька годин тому низка американських видань повідомила, що США таємно передали Україні ракети великої дальності ATACMS, і, що Україна вже використала ці ракети. Деякі варіанти з них мають дальність до 300 км.
Сьогодні, 17 жовтня, зʼявилися фотографії від рашистських воєнкорів, де були показані номерні частини цих ракет. І там можна прочитати, що це ракети М-39 блок 1 MGM-140A. Ці ракети - перші версії касетних ATACMS, які мають дальність у 165 км. Кожна така ракета має бойову частину десь 560 кг, а бойова частина має 950 сферичних касетних суббоєприпасів, які розпорошуються на значній дальності.
Проте США також мають у своєму запасі й інші версії ATACMS. Зокрема M-39 A-1, які мають дальність до 300 км. І ми можемо говорити про те, що насправді поява цих ракет в арсеналі нашої армії матиме значне значення, проте все буде залежати від того, яку кількість та в яких модифікаціях такі ракети будуть передаватися для української армії.
The Wall Street Journal сьогодні написав, що передана незначна кількість цих ракет, але ми сподіваємося на продовження і з більшою кількістю, і з більшою дальністю. Нарешті ми бачимо гарний день. Нарешті українська армія почала використовувати ці довгоочікувані ATACMS.
Далі перейдемо до лінії фронту, де зараз наші ЗСУ проводять і наступальні, й оборонні дії, залежно від напрямків. Наші Сили оборони стримують спроби ворога просуватися на лінії Купʼянськ - Сватове - Кремінна. Це одна з таких гарячих ділянок фронту.
За минулу добу відбулося 20 зіткнень на цій ділянці з 72-х, як повідомляв Генеральний штаб ЗСУ. Причому 20 було навколо Купʼянська. Таке враження, що ворог хоче встигнути до настання холодів, здобути собі вигідні позиції й спробувати просуватися до Купʼянська.
Нагадаю, що у зоні Куп'янськ - Сватове-Кремінна два місяці тому вже відбувалися активні бойові дії. Тоді противник намагався пробити нашу лінію оборони. Він зазнав суттєвих втрат і пішов на переформатування. 41-ша армія РФ пішла на відновлення, замість неї зайшла 25-та. Наразі відбувається період, коли ворог з новими силами намагається проводити наступальні дії, використовуючи бронетехніку, авіацію й штурмові підрозділи. На цій ділянці накопичена значна кількість особового складу ворога. По всій лінії сконцентровано близько 110 тис. особового складу противника. Ворог орієнтований на те, аби пробитися до Купʼянська й Купʼянська-Вузлового, а це важливий логістичний хаб. Через цей хаб забезпечується все наше угрупування, яке перебуває на лівому березі від річки Оскіл. І ворог орієнтований на те, аби витіснити наші війська.Надія Замрига, майор, речниця 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, розповіла, що на Купʼянському напрямку загострилася ситуація у порівнянні з попереднім місяцем. Вересень у ворога був присвячений тому, що він перегруповувався, доповнювався особовим складом й технікою. За цей час ЗСУ завдали російським загарбникам певних втрат. Розуміємо, що людський ресурс у ворогів більш потужний, а їхні наміри - окуповувати території, які вже були звільнені. Активно відбиваються спроби ворога просунутися вперед. Противник використовує артилерію, міномети, КАБи, як і раніше. А ще додалася наземна частина до їхніх планів.
А далі перейдемо до огляду того, що відбувається по всій лінії фронту. Окрім бойових дій під Купʼянськом, так само тривають спроби противника просуватися до Авдіївки. Цей тиждень нам запамʼятався тим, що ворог підготував масовані атаки. Він намагався з півночі й півдня оточити Авдіївку. Зазнав суттєвих втрат, хоча ретельно готувався до цього штурму, використовуючи артилерію, авіацію і значну кількість особового складу.
Бачимо, що крім активізації дій противника під Куп'янськом, так само тривають бойові дії під Авдіївкою, є обмежені просування наших військ на півдні. Тобто фактично вся ділянка фронту у 850 км так чи інакше має свої особливості, які виходять з військових реалій, а з часом і з політичних. Особливо, коли ворог намагається активізуватися на окремих ділянках, які начебто не мають ніякого логічного військового продовження.
До речі, коли ми говоримо про напрямок на південь, то нагадую, що сьогодні, 17 жовтня, зранку було повідомлення командувача оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександра Тарнавського про те, що кількість вогневих завдань, які вирішують Збройні Сили, є навіть більшою, ніж зараз намагається здійснювати російська артилерія. Це говорить про те, що можливо на конкретних ділянках на півдні у нас є концентрація артилерії, яка дозволяє знищувати силу противника у щільних фортифікаційних спорудах, де зараз пріоритет нашого просування. Розуміємо, що рух у бік Азовського узбережжя та Токмака залишається пріоритетним завданням для наших Збройних Сил. Хоча й інші ділянки фронту не є менш важливими.
Перейдемо до інших тем, які є важливими та цікавими з огляду того, що планує противник. Зокрема тривалий час ми говорили про те, що ворог активно використовує дрони, аби максимально завдавати ударів по наших об'єктах критичної інфраструктури. Ми намагалися підрахувати співвідношення використання противником і ударних дронів, і крилатих ракет. Ворог значно менше почав використовувати крилатих ракет, тому склалося враження, що він готується завдавати масових ударів у певний проміжок часу.
Але, що виявилося за статистикою? Умовно кажучи, за минулий місяць ворог використав 530 дронів Shahed і значно меншу кількість крилатих ракет. А коли ми порахували в агенції Defence Express за п'ять місяців витрати противника щодо використання крилатих ракет різного типу, то виявилося, що насправді ворог витратив близько 600 крилатих ракет. А з точки зору темпів відновлення запасів російських ракет, то зараз агресор забезпечує виготовлення 70 або 100 ракет на місяць. Де-факто можемо говорити, що зараз противник не має запасу тих ракет, які можуть забезпечити масоване використання його крилатих ракет у зимовий період. Зараз він лише відновлює ті втрати, які були раніше ним понесені коштом вичерпання запасів у попередні п'ять місяців.
Звісно, це начебто оптимістичний висновок, але розуміємо, що кожен місяць додає противнику близько 100 ракет різних типів, які він і буде накопичувати. А головний удар ворог буде поєднувати з використанням значної кількості дронів Shahed і потім різних способів комплектації тих запасів ракет, які накопичить. Але поки що можемо говорити, що ворог лише компенсує ті втрати в межах 600 ракет, які були використані за останні п'ять місяців.
Виникає питання: як ми будемо протидіяти ракетним атакам противника? З одного боку, звісно, - збільшення кількості систем ППО. Окремі зразки систем ППО ми збираємося брати в оренду або у лізинг, поки не відомо, які це будуть зразки. А з іншого боку – питання у достатній кількості запасів ракет до цих систем. Скоріш за все, якщо ворог буде використовувати більше дронів, то більше значення мають менш потужні гарматні системи, які спроможні знищувати дрони Shahed. Це комплекси Slinger, які нам передавалися від Австралії, також гарматні танки Gepard та інші системи, які насамперед будуть скеровані на знищення ворожих дронів.
І Збройні Сили, і енергетична сфера готуються зараз до того, аби максимально відбивати навалу Shahed та крилатих ракет.