Можуть дістати й до Мадрида: у Defense Express оцінили, як далеко можуть долетіти "шахеди" для ударів РФ по Європі

Про це пише Defense Express.

За даними Головного управління розвідки міністерства оборони України, дальність польоту "Герань-2" сягає 1800–2500 км. Це означає, що вже з нинішніх позицій — у районі Брянська, окупованого Криму чи Санкт-Петербурга — росіяни можуть атакувати Скандинавію, Нідерланди, більшість території Німеччини та південь Італії. При максимальному радіусі дії ураження охоплює також усю Британію, Францію та Італію.

"Але слід нагадати, що розгортання нових пускових майданчиків для запуску дронів займає у РФ лише декілька місяців. Тому у випадку потреби вони дійсно можуть бути розгорнуті (якщо рашисти вже це не зробили) дуже швидко, наприклад, на авіабазі "Осовци" у Брестській області у Білорусі. Також не слід виключати можливість запуску і з Калінінградської області", - наголосили в Defense Express.

Читайте також: Жоден з дронів РФ, що порушили повітряний простір Польщі, не становив загрози для населення, — Туск

Фахівці підкреслили, що технічно це дає Росії виграш у додаткові 700 км, відповідно у випадку дальності польоту російських "шахедів" до 2500 км, то у зоні ураження опиняється вже майже вся Європа, включно з половиною території Іспанії, включно з Мадридом. Тобто всі європейські столиці окрім португальського Лісабону.

Водночас в Defense Express зауважили, що попри дальність польоту у 2500 км, Росія запускає дрони складними маршрутами для обходу систем ППО, однак інцидент з "шахедами" в Польщі виявив прогалини в протиповітряній обороні східного флангу НАТО. 

Росія, ймовірно, розраховує на те, що після прориву першого ешелону ППО на кордоні, дрони зможуть рухатися відносно вільно, усвідомлюючи, що при цьому, що засоби знищення таких дронів у Європі залишаються значно дорожчими за самі "шахеди".

"Шахеди" у повітряному просторі Польщі. Що відомо

Оперативне командування Збройних сил Польщі приводило засоби повітряної оборони та авіацію у стан найвищої готовності через нічну атаку 10 вересня Росії на Україну. Російські дрони порушили повітряний простір країни. Мова йде про більше ніж 20 БПЛА, працювала ППО.

У селі Люблінського воєводства в Польщі уламки дрона впали на житловий будинок, ніхто не постраждав. Однак пізніше з'ясувалось, що будинок пошкодив не російський дрон, а ракета з польського F-16, яка намагалася збити російський безпілотник. Його система наведення вийшла з ладу.

На фоні атаки президент Володимир Зеленський заявив про готовність України допомогти Варшаві в розбудові системи оповіщення та захисту від викликів РФ. Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн каже, що ЄС будуватиме "стіну проти дронів".

Згодом стало відомо, що НАТО активувало Статтю 4 Північноатлантичного договору після вторгнення російських дронів на територію Польщі.

За словами чиновників, експертів з оборони та аналітиків, це показало, наскільки непідготовлена ​​Європа до такого масованого повітряного нападу, який Росія завдає Україні майже щоночі, оголивши масштаб інвестицій, необхідних для зміцнення східного флангу НАТО.