Росія завдала чергового ракетного удару по Україні, ціллю якого стали об'єкти критичної інфраструктури та міста. За попередньою інформацією ворог випустив до ста крилатих ракет та зосередився на ударах по центральній та північній Україні. Відомо про проблеми з електропостачанням за повідомленнями від місцевих органів влади у Києві, Харкові, Львові, Рівному, Хмельницькому, Житомирі та по областях. Об‘єкти критичної інфраструктури - це перша ціль ворога, тому що даних про те, що крилатими ракетами вражалися військові об‘єкти, не було. Це типова терористична атака, яка скерована на те, аби вплинути на стійкість нашого суспільства до опору. Росіяни використовували як і раніше ракети Х-101 і Х-555 з літаків стратегічної авіації Ту-95 і Ту-160. Основна маса ракет була випущена зі стратегічних бомбардувальників з району Каспію та Ростовської області. Також решта ракет - це були "калібри", які були запущені з Чорного моря. Ми провели аналіз ракетних атак противника у попередніх хвилях, починаючи з 10 жовтня, і виходить, що ворогу потрібно десь два тижні, аби накопичити запас у 100 ракет, які він потім вистрілює по нашій інфраструктурі. Ми говоримо, що противника є проблеми з плануванням та з ракетами, хоча розуміємо, що запаси далекобійних високоточних ракет вичерпуються, але все одно навіть одна ракета може принести значну біду для нашого населення.
Як заявив речник і представник Офісу президента, з 90 ракет було перехоплено понад 70. По Києву було збито 18 ракет з 21 запущеної. Це гарна статистика. Ми розуміємо, що прикриття Києва вже здійснюють комплекси IRIS-T з Німеччини, а по інших ділянках можливо залучаються сучасніші комплекси NASAMS, які були передані Україні з боку США у форматі військової допомоги.
Наближається чергова зустріч у форматі Рамштайн, яка спрямує увагу на обрання пріоритетів в оснащенні української армії. Думаю, що питання протиповітряної, протиракетної оборони знову буде на часі й надзвичайно актуальним. Можливо, вдасться зрушити з місця питання, що пов‘язане з передачею Україні й протиракетних комплексів, зокрема комплекс SAMP-T, які виготовляє Франція та Італія. Зважаємо на попередні заяви Італії, що вона готова надати такі зразки Україні. На тлі цих ракетних атак виникає питання: що далі збирається робити наш ворог? Виглядає так, що ця масована ракетна атака була як помста за нашу перемогу на правобережжі Херсонщини, де ми витіснили противника з правого берега річки Дніпро і зараз він шукає будь-які приводи для умовної перемоги.
Полковник запасу та експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк зазначив, що Генштаб ЗСУ до певного часу не повідомляє реальних досягнень української армії, щоб у противника не склалося коректної уяви про справжній стан справ, тобто втрата управління, хаос та паніка не дають ворогу зібратися з думками та адекватно оцінити ресурси, які він має у розпорядженні на цей момент.
Втрати – це те, що знищено на полі бою, а ще й те, що стало нашими трофеями. Такі цифри ніколи не публікувалися. Я особисто спілкувався з людьми, що беруть участь у подіях на Херсонському напрямку, які говорять про те, що РФ кинула на правому березі річки Дніпро дещо менше, ніж були кинуто під Ізюмом, але кількість значна.
Крім того, підрозділи противника, які діяли на правому березі, це були переважно повітряно-десантні війська, які мали на озброєнні техніку, яка плаває, тобто бойові машини десанту. Я схиляюсь до того, що величезна кількість військової техніки стала нашими трофеями, саме у цьому і полягають збитки з російського боку.
Полковник запасу Віктор Кевлюк пояснив перспективу перекидання російських підрозділів з Херсонського напрямку. Генштаб ЗСУ застосував тактику розм'якшення противника, тобто на лівий берег відійшли ті, кого позбавили управління, логістики, важкої техніки. На фоні подій, які відбувалися на правому березі, ми бачили, що противник не посилював своє правобережне угруповання. Відповідно, цей напрям однозначно не вважався головним. Скоріше, це була операція, щоб скувати частину українських сил та змусити не перекидати наші частини на важливі ділянки фронту.
Що для противника є важливим, крім активності у районі Бахмута, Авдіївки та Павлівки, то ми на сьогодні не бачимо нічого. Ворог не посилював свої сили на інших напрямках. Тому можемо, зробити висновок, що для росіян є важливими саме ці три ключові точки – Бахмут, Авдіївка, Павлівка.
Після того, як Кримський міст втратив можливість забезпечувати російські угруповання на півдні України, противник зосередився на залізничній гілці від Ростова-на-Дону через Іловайськ на Джанкой. Ця гілка на певних ділянках перебуває під вогневим контролем ЗСУ. А щоб убезпечити цей напрямок, противник перекине частину сил на Бахмут та Авдіївку, а частиною своїх підрозділів посилить угруповання росіян у Запорізькій області, на напрямку біля Вугледара.
На поверхні лежить рішення перерізати комунікації противника на Мелітополь або Бердянськ, розрізавши їх на дві частини. Але Генштаб ЗСУ неодноразово демонстрував неочікувані рішення та раптові для противника: це й удар у Харківській області, і продовження тиску на ділянці Кремінна – Сватове, і дії на Херсонському напрямку, які так само були для ворога раптовими та фатальними. Тому, мені здається, що не слід від ЗСУ очікувати шаблонних рішень, які всі бачать на карті.