Після успішного проведення Харківсько-Ізюмської операції зі звільнення значної території нашої землі від окупантів, ЗСУ продовжують контрнаступальні дії. Це відбувається і на Харківщині, і на Луганщині, де наші війська перетнули річку Оскіл, а ворог намагається утриматися по лінії Лиман — Ямпіль — Білогорівка. Хоча частина Білогорівки, як вже повідомляли, під нашим контролем.
Своєю чергою на суходолі Півдня тривають бойові дії у напрямку Херсона, через річку Інгулець та на півночі Херсонської області, у зоні Високопілля та Ольгине. Наші далекобійні системи завдали удари по російських військових, транспортних і матеріально-технічних об‘єктах на Херсонщині, як на Правобережжі, так і у глибокому ворожому тилу. Російським військам не вдалося звести альтернативну переправу через річку Дніпро у районі Нової Каховки та Козацького, про що повідомило ОК "Південь". Ввечері було збито на Херсонщині штурмовик Су-25, а на Миколаївщині збили іранський дрон Shahed-13 6, який росіяни називають "Герань -2".
Противник намагається наступати на Бахмут та протискати нашу оборону від Донецька, адже Генштаб ЗСУ повідомив, що у результаті успішних дій українських підрозділів сил оборони на Бахмутському та Авдіївському напрямках ворог продовжує зазнавати значних втрат.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України вважає, що російська армія готується до оборонних операцій на окупованих територіях і формує до трьох ліній оборони по окремих ділянках. Зараз ворог намагається створювати резерви, щоб поновити свої позиції. Але створення резервів, а тим більше просування по нашій території, зараз дуже проблематично для армії РФ.
Значною мірою успішність наступальних дій нашого війська залежить від обсягів закордонної допомоги, тому досить часто керівництво ЗСУ і політичне керівництво держави говорять і про нові літаки, про танки для нашої армії. З‘явилися окремі нюанси та заяви з боку американської сторони, які варто розглянути більш детально.
Ми неодноразово говорили про те, що Україна має якнайшвидше отримати нові бойові літаки, зокрема F-15 чи F-16. Проте здається, що найближчі роки наші Повітряні сили можуть розраховувати лише на наявний парк, ще з радянських літаків. Таки висновки можна зробити після заяви командувача ВПС США в Європі та Африці генерала Джеймса Хекера, який заявив, що Україна за сім місяців від початку повномасштабної війни зберігає близько 80% від кількості своїх літаків, що мала перед війною, і є це гарний показник. Щодо часу отримання F-16, то генерал Хекер був прагматичним, заявивши, що при відповідному політичному рішенні ці винищувачі надійдуть в Україну не раніше, ніж через 2-3 роки.
До цього у Пентагоні вже заявляли, що передача винищувачів не знаходиться у короткостроковій перспективі, й Вашингтон насамперед скерований на те, аби передавати ЗСУ озброєння, яке можна одразу використовуватися для бойових дій.
І тут єдиним коротким варіантом є отримання винищувачів МіГ-29 з інших країн, або надання Україні запасних частин до МіГ-29, які дозволяють збільшити кількість боєздатних українських літаків. Також, як версія, наголошується на передачі західного озброєння, яке можна інтегрувати в українські винищувачі МіГ-29 та Су-27 для посилення їхніх можливостей, як це було з ракетами HARM.
Можу сказати, що консерватизм чи реалізм американського генерала щодо передачі Україні західних винищувачів не збігається з підходами наших пілотів, які неодноразово наголошували на прискоренні Заходу і з підготовкою наших пілотів, і з пришвидшенням темпів передачі ЗСУ закордонних винищувачів, бо вони вимушені протистояти у повітрі значно новішим російським літакам.
А як з отриманням американських танків Збройними силами України? Таке питання пролунало на черговому брифінгу у Пентагоні. Відповідь була наступною: Це справді важлива сфера можливостей для українців, танки на порядку денному і розглядаються разом з іншими варіантами. Було зазначено, що танки, які можуть бути поставлені швидко, то лише радянських зразків, але ми відкриті й для інших варіантів. Однак, у випадку тих інших варіантів, у Пентагоні зауважують, що вони будуть розглядатися у контексті з навчанням, технічним обслуговуванням та відповідною підтримкою, тому що, коли йдеться про танки Abrams, треба забезпечити українську армію відповідним паливом до цих танків, мастилами й боєприпасами, які до американських танків є іншими від того, що використовують ЗСУ.
Цікаво, що серед багатьох варіантів, які обговорюються у США, йдеться не лише про Abrams, яких на зберіганні в американської армії понад 3500. Виявляється, що також є й опція щодо передачі ЗСУ більш старіших танків - це М60 А-3 американського виробництва зі 105 мм гарматою, які знаходяться на зберіганні у низці країн НАТО. І ці танки можуть бути модернізовані за допомогою сучасних датчиків та інших систем, і передані Україні.
Вчора стало відомо про те, що відбувся так званий кільцевий обмін між Німеччиною та Словенією, у результаті якого ЗСУ потім мають отримати 28 знятих з озброєння танків типу M-55S. По суті, це добре покращений зразок танку Т-55, але у будь-якому разі постачання M-55S зі Словенії, скоріш за все, це спроба допомогти Україні у пожежному темпі. Передача цих танків крок добрий, але це зовсім недостатній для того, аби говорити, що відбувається суттєве посилення потенціалу української армії у бронетанковому сегменті.
Місія, яку виконують ЗСУ є надзвичайно важливою і йдеться про РФ, керівництво якої зараз шукає вихід майже з глухого кута.