live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Уляна Букатюк 26 грудня, 2017 вівторок

5 найбільших провалів 2017 року, які тягнуть українську економіку на дно

Без ринку землі, приватизації та грошей МВФ. Які можливості втратила країна за цей рік

Без ринку землі, приватизації та грошей МВФ. Які можливості втратила країна за цей рік

Мораторій на продаж землі

7 грудня Верховна Рада підтримала законопроект, який продовжив мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Документ пропонує продовжити заборону на продаж ще як мінімум на рік.

Нагадаємо, Україна вирішила захистити мораторієм чорноземи ще в 2001 році, щоб нібито не спровокувати нераціонального розпорядження землею.

Адже люди, які в 90-ті отримали земельні ділянки, почали їх продавати. А налагодженої системи обліку земель на той момент не створили. Саме тому депутати проголосували за мораторій, поки не утвердять механізм продажу землі та не наведуть лад з кадастром.

Та історія настільки затягнулася, що зараз Україна залишається однією з 6 країн світу, де досі закритий ринок землі.

Читайте також: Чи можна продавати українську землю. Все найважливіше про реформу

Таким чином для громадян створюється своєрідний законодавчий зашморг - Конституція каже, що земля - ваша, а мораторій, що продати її - зась.

Власники ділянок можуть здавати їх в оренду (що здебільшого виснажує землю, адже орендар мислить коротокостроковими вигодами) або продавати на чорному ринку. Що те, що те приносить невисокі прибутки.

Від оренди власники земельних ділянок заробляють в середньому по $4 на місяць. На “чорному ринку” гектар землі в середньому коштує $3 тис. залежно від регіону.

Заступник голови ради Асоціації “Земельної спілки України” Андрій Мартин певен, що після відміни мораторію українська земля подорожчає в в 5 разів.

За розрахунками народного депутата Олексія Мушака, внаслідок дії мораторію, українська економіка втратила понад $ 8 млрд.


За час дії мораторію можливе відкриття ринку землі породило десятки міфів та лякалок. Головне побоювання, що українську землю одразу ж розкуплять іноземці та грошовиті агрохолдинги.

В законопроектах щодо земельної реформи передбачили ряд запобіжних заходів, щоб такого не сталося. МВФ вимагав прийняття земельної реформи в 2017, але згодом експерти фонду погодилися відкласти питання ринку землі на 2018. Тож в новому році Україна й надалі перебуватиме серед шести країн із закритим ринком землі.

Провал приватизації державних підприємств

Зараз в державній власності залишається близько 4 тис. підприємств. Вартість активів топ-100 державних компаній складає 1,4 трлн грн.

За оцінками Міністерства економічного розвитку України реальний прибуток в 2016 році принесли лише 5 зі ста топових держпідприємств - це додаткові 26 млрд грн. Понад 90 топ-підприємств - збиткові.

Система могла б приносити значно більше та працювати ефективніше в разі переходу в приватні руки. Адже державні компанії фінансуються за рахунок податків громадян.

За 2016 рік всім українцям довелося скинутися по 2 тисячі гривень на 82 мільярди боргів державних підприємств.


Протягом років навколо приватизації створювалися десятки міфів. Найбільше громадяни бояться, що держпідприємства продадуть за безцінь, оскільки процес приватизації не буде прозорим, що компанії скуплять іноземці та олігархи.

Тим не менш, утримання неефективних підприємств на балансі держави щороку тягне з бюджету шалені суми, які до того ж розкрадаються.

Читайте також: 7 міфів про продаж держкомпаній.Уряд пояснює, чому їх давно треба приватизувати

Цьогоріч вдалося зробити перші кроки в приватизації держпідприємств, враховуючи можливі небезпеки. Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №7066 про приватизацію державного майна. Але коли проголосують за законопроект в цілому - поки невідомо.

Фонд держмайна України очікує передачі 893 підприємств балансовою вартістю понад 189 млрд грн, призначених Мінекономрозвитку для приватизації.

2018 рік може стати роком прориву у процесі приватизації в Україні, впевнені в Фонді держмайна.

Авто на єврономерах

Зараз українськими дорогами, за даними ДФС, їздить понад 383,3 тис. авто з іноземною реєстрацією. Неофіційна статистика свідчить про понад мільйон машин на єврореєстрації.

До цього призвело кілька факторів, серед яких основними є законодавчі лазівки та зубожіння населення.

Автівку з-за кордону можна привезти, якщо вона зареєстрована на іноземну компанію, а українець виступає формальним працівником цієї фірми. При цьому обходиться таке авто в 3-4 рази дешевше, аніж завезене офіційно.

Читайте також: Україну заполонили євробляхи. 7 причин, чому виник шалений бум на авто з єврономерами

Держбюджет від такої схеми втрачає мільйони несплачених податків. В атмосферу потрапляє більше вихлопних газів, оскільки завозять “машини у віці”, які коштують в ЄС дешевше. Окрім того, українські дороги подекуди не розраховані на великий наплив автівок, тому водії стоять в заторах.

Громадяни ж ризикують втрапити до ДТП, за яке власники автівок на іноземних номерах не понесуть жодної відповідальності.  

Явище стало настільки масовим, що розділило суспільство на два табори - тих, хто вимагає легалізувати такі автівки, та тих, хто вважає власників “євроблях” шахраями.

Стати володарями “євроблях” не гребують і представники влади - у деклараціях чиновників за 2016 років нарахували 295 автомобілів на європейських номерах.

У Раді зареєстровано 23 законопроекти, що покликані врегулювати це питання.

У вересні активісти перекривали вулиці Києва з вимогою легалізувати такі авто, а під Радою влаштовували “бляхомайдан”. Спочатку активісти пристали на пропозицію Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики про умови розмитнення, але коли з'ясувалося, що кордони закриють й легалізувати вдасться лише автівки, що вже зараз завезені в Україну, назвали компроміс фейком.

Читайте також: Крадуть, штрафують, конфісковують. Що чекає на власників авто на єврономерах

На початку жовтня в ефірі “5 каналу” Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна заявила, що проект закону щодо розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації вже готовий.

Також проблему “євроблях” зачіпає законопроект №7286 від Володимира Гройсмана, де йдеться про те, що всі незареєстровані в Україні транспортні засоби, які в'їдуть в країну на термін понад 90 днів, необхідно буде поставити на облік в МРЕВ протягом 10 робочих днів з моменту в'їзду.

Та за рік врегулювати питання з автівками на єврономерах так і не вдалося.

Торгівля з Росією

Більше того, протягом останнього року торгівля з РФ посилилась.

Попри те, що головним торговельним партнером України однозначно є ЄС, друге місце впевнено залишається за Росією. Але якщо рахувати експорт-імпорт за окремими країнами, то зі східним сусідом ми торгуємо значно більше, аніж з будь-якою країною Європейського Союзу. Тож в такому випадку Росія опиняється взагалі на першому місці.

Читайте також: Попри війну, торгівля між Україною та Росією зростає. Чому так відбувається

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, за 8 місяців 2017 року Росія посіла третє місце серед країн, до яких найбільше зріс український експорт.

Загалом на експорті товарів до Росії за січень-серпень 2017 року Україні вдалося заробити вже $2,6 млрд. Тож частка РФ в структурі українського експорту - 9,5%.

За 8 місяців 2017 року експорт з України до Росії зріс на 17,7%, якщо порівнювати з аналогічним періодом в минулому році. Імпорт товарів з Росії за січень-серпень також збільшився на 37,2% - до $4,2 мільярда. Про це повідомляє Державна служба статистики.

Тож купуємо в РФ ми все ж більше, аніж продаємо - різниця між імпортом та експортом складає 1,58 млрд доларів.
Торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська в ефірі Еспресо пояснила зростання імпорту з РФ перш за все тим, що Україна змушена закуповувати енергоносії, добрива та запчастини.

Микольська пояснює, що це так званий  “критичний імпорт”, від якого Україна не може відмовитися навіть попри агресивну політику Москви.

Попри війну чимало українських підприємств досі залишаються залежними від постачань сировини з Росії.

Купувати саме в РФ їх змушує нижча ціна та швидша доставка. Подекуди аналогів російській продукції  просто немає.

Без підтримки міжнародних партнерів та грошей МВФ

Україна так і не отримала траншу від МВФ наприкінці року. Наступний можливий лише в першому кварталі 2018 року. У випадку, якщо Україна виконає висунуті вимоги (приватизація державних підприємств; земельна реформа; антикорупційний суд; підвищення цін на газ).

Читайте також:  МВФ вимагає підняти ціни на газ, а Україна пручається. Що буде з тарифами

“Сварка” з МФВ спровокована цінами на комунальні тарифи. Згідно з постановою Кабміну №187, де визначено формулу розрахунку ціни на природний газ для населення, з 1 жовтня ціни на газ мали зрости на 19%. Такі зобов’язання взяла на себе Україна в межах співпраці з МВФ.

Однак уряд відмовився підвищувати тарифи, обґрунтовуючи, що чергове підвищення ціни на газ розорить українське населення. Адже зі зростанням газового тарифу, підвищиться плата й за користування іншими комунальними послугами. Тому субсидіантами може стати 90% українців, переконані в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Та у МВФ всі аргументи України відкинули, тож Україна залишилася без чергового траншу розміром в $1,9 млрд.

Читайте також: В уряді говорять, що з МВФ вже можна попрощатись. Чи справді це так

У жовтні міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що Україна хоче завершити співпрацю з МВФ до 2019 року. Та в НБУ заявляють, що говорити про розрив стосунків з МВФ Україні поки не варто, адже без допомоги МВФ ми ризикуємо застрягнути в боргах.

Наприкінці року Україна отримала “на горіхи” й від інших міжнародних партнерів. Дійшло навіть до того, що Єврокомісія пригрозила запустити механізм призупинення безвізу з Україною.

До такої різкої заяви в ЄС вдалися у зв’язку з скандалами в Україні навколо антикорупційних органів.

Читайте також: Детектив-антикорупціонер став другом чиновниці, щоб дати їй хабар. Чим закінчилась спецоперація НАБУ

Боротьба між ГПУ та НАБУ викликала занепокоєння в Міжнародному валютному фонді, МЗС Великої Британії, Євросоюзі, Світовому банку та Державному департаменті США.

А внесений в Раду законопроект №7362, який полегшує звільнення директора НАБУ та керівників антикорупційних агентств, обурив представників міжнародних інституцій. Адже він суперечить задекларованій Україною боротьбі з корупцією, реформам та зобов'язанням відповідно до Плану дій щодо візової лібералізації.

20 грудня Єврокомісія представила звіт про механізм призупинення безвізу, який містить низку вимог до України. Єврокомісія вимагає забезпечити незалежність, ефективність і стійкість антикорупційних реформ, зокрема, шляхом створення антикорупційного суду, терміново відновити авторитет НАЗК і створити ефективну систему верифікації електронних декларацій, скасувати електронне декларування антикорупційних активістів.

новини партнерів

16 січня, 2018 вівторок

16 січня, 2018 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати