Над Чорним морем два російських винищувачі докладали зусиль, аби припинити роботу американського безпілотника MQ-9 ВПС США. Наголошується на тому, що перед зіткненням Су-27 кілька разів скидали пальне та кружляли над безпілотником. Вони домоглися того, що цей безпілотник потім довелося затопити. Держдеп США має намір провести контакт з Росією з приводу цього інциденту. Поки що незрозуміло, яким чином вдалося зруйнувати гвинти цього безпілотника за умов, що російські винищувачі залишилися цілими. Але нагадаю, що ми вже підходимо до таких "чорних лебедів", які супроводжують будь-які військові бойові дії.
І це вже не перший випадок, коли російські Су над Чорним морем вдаються до таких дій. У вересні минулого року так само над Чорним морем два російських винищувачі Су-27 супроводжували британський розвідувальний літак, який перебував у міжнародній зоні. Тоді з того літака був здійснений пуск ракети. Потім міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес написав листа Шойгу. Російська сторона пояснила, що це було зроблено невимушено, трапились технічні збої у роботі винищувача Су-27.
А зараз ми маємо другий подібний випадок. Такі речі є небезпечними, тому що вони підштовхують до реального зіткнення між країнами, які намагаються бути осторонь війни в Україні. І США, і Велика Британія мають спільні підходи щодо невиходу війни за межі України. Також ми пам'ятаємо, що російські крилаті ракети залітали до Румунії, хоча Бухарест цього не визнав. Отже, небезпека пов‘язана з діями РФ зростає, і це може спричинити більш глобальні бойові зіткнення.
Україна стримує ворога на багатьох напрямках. Сьогодні було засідання Ставки Верховного Головнокомандувача: всі члени висловили спільну позицію щодо подальшого утримання й захисту міста Бахмут.
Олексій Гетьман, ветеран російсько-української війни, майор запасу НГУ, зазначив, що тривають бої на півночі, по дузі від Куп‘янська до Вугледара. Ворог намагається атакувати у бік Лимана та вийти на Слов‘янськ. Біля Вугледара та Гуляйполя противник атакує з півночі та півдня. Росіяни намагаються вийти на південні околиці міста Запоріжжя. Під Мар‘янкою та Авдіївкою бої тривають вже багато років.
Противник планував розрізати дугу від Куп‘янська до Вугледара посередині. Саме там розташовані міста Мар‘янка, Авдіївка та Бахмут, щоб потім туди направити велику кількість своїх військ й рухатися з цих міст на північ і південь, намагаючись оточити наше угруповання, яке перебуває на сході. Враховуючи те, що ми знаємо плани ворога, сподіваюсь, що йому це не вдасться.
Майор запасу НГУ розказав, що там зараз велика кількість військовослужбовців, яку росіяни мобілізували й долучили до бойових дій. Нам здається, що у них мало техніки та легка піхота, але це зовсім не так. Річ у тім, що у них не вистачає техніки, щоб забезпечити новомобілізованих людей, а це півмільйона згідно з нормативами штатного розкладу російської армії. Однак поки противник має перевагу у танках і артилерії. Тільки на Луганщині у них зосереджено близько 2 тис. важкої техніки, також на півдні вони мають таку ж кількість важкої техніки. До того ж на цих напрямках ще сконцентровано по 700 одиниць різної артилерії. На півночі зосереджено орієнтовно 120 тис. військовослужбовців, на півдні десь 150 тис., і вони продовжують підвозити людей. У них багато техніки, їм не вистачає додаткової.
Гетьман зауважив, що росіяни атакують на відносно невеликій ділянці фронту - 10-30 км.
Вони мають певну тактику ведення бойових дій - великий артилерійський обстріл і руйнування всього. Потім йде піхота, а потім важка техніка. Звісно, що на всій ділянці їм не вистачить людей, техніки й артилерії, щоб робити це одночасно по всіх напрямках. Вони вибрали кілька напрямків, і намагаються там зосередитися. Так і ведуться бойові дії. На якійсь не дуже великій ділянці зосереджуються основні сили, де ворог намагається прорвати нашу оборону та лінію фронту. А потім у цю щілину додаються інші сили, і починаються наступальні дії. Нічого дивного, що вони атакують на п’яти ділянках. Зараз у нас паритет за кількістю пострілів з артилерії, а на ділянках, де ворог зосередився, у них перевага.
Військовий експерт Defense Express Іван Киричевський прокоментував, що зараз відбувається у російському оборонно-промисловому комплексі (ОПК). Всупереч заявам, що російський ОПК переходить до якихось мобілізаційних заходів, по факту результату не видно. Потенціал у росіян для ведення затяжних бойових дій нижче, ніж уявляється. І це можна показати на наступних прикладах.
Іван Киричевський зазначив, що найяскравіше пішли з Далекого Сходу до нас на фронт російські МТ-ЛБ (багатоцільовий транспортер (тягач) легкий броньований – ред.) з корабельними зенітками 2М-3, які є двоствольними 25 мм зенітками часів Другої світової війни. Але минуло 70 років і росіяни думають, що такими виробами будуть збивати наші безпілотники або працювати по нашій піхоті. До речі, щоб забезпечити ефективність такому кустарному виробу, по-перше, росіянам доведеться викопувати дуже складний рів, а головна проблема – це 25 мм боєприпаси нестандартного калібру для російських збройних сил. Якщо згадати, що поєднання МТ-ЛБ і ЗУ-23-2 є традиційним для всіх конфліктів на пострадянському просторі, то виходить, що росіяни вичерпали запаси вільних ЗУ-23-2, які є зеніткою та основною важкою зброєю для піхоти.
Ще один специфічний момент, що росіяни намагаються модернізувати свої танки Т-62. Восени минулого року вони надували щоки, що 800 танків цього типу модернізують до стандарту Т-62 М зразка 2022 року.
Така модернізація передбачала встановлення новішого прицільного пристрою, оптико-волоконної станції для боротьби з безпілотниками та точнішої стрільби з закритих позицій.
Також наварювання у блоки динамічного захисту "Контакт-1" і протикумулятивних решіток.
У теорії виходило, що таким чином росіяни посилювали самохідну штурмову гармату, щоб вона була краще захищена та влучніша. Але вже є дані, які росіяни самі не стали приховувати, що приблизно за пів року 103-й бронетанковий ремонтний завод, як основний підрядник по модернізації цих танків, вижав з себе тільки батальйон танків.
За деякими повідомленнями росіяни ці Т-62М зразка 2022 року вже перекидали на фронт, а коли наші бійці всі трофеї вивчили, то ніяких таких апгрейдів (англ. upgrade – оновлення - ред.) не знайшли. Тільки побачили, що є більш-менш новий приціл.
Військовий експерт Defense Express додав, що ще була інформація про одну імпровізовану спробу росіян, а саме - посилити можливості своєї тактичної авіації, яку вони намагаються використовувати як літаючу артилерію. Тобто вони вирішили прикрутити власний "аналог", як їм здається аналог американської бомби JDAM, створений на базі радянської ФАБ-500.
Дебют цього російського виробу був над тимчасово окупованим Донецьком, тобто росіяни високоточний боєприпас застосували у рамках френдліфаєра (англ. friendly fire – дружній вогонь - ред.).
З відкритих джерел про цей боєприпас видно, що електроніка підкачала. По-друге, коли росіяни намагалися скопіювати JDAM, то пропустили одну специфічну річ. Для того, щоб бомба плавніше спускалася, як американський JDAM, то вузлів для підвіски повинно бути врази більше, ніж на радянських ФАБ-500. Відповідно, тому вони й отримали невдалий дебют своєї високоточної бомби, яка схоже ледь не впала на їхні позиції.