"Розвиток процесу буде нести величезні ризики": юрист Бабін про розгляд справи України проти РФ щодо геноциду в Міжнародному суді ООН

Про це він розповів в етері Еспресо.

"У нас на сьогодні два рішення, які викликають величезні питання. Справу щодо геноциду, щодо того, що агресор дійсно не мав права використовувати категорію "геноцид", як такої начебто підстави, як вони робили для повномасштабного вторгнення, дійсно, ця справа є складною. У мене основне питання інше, ймовірність є те, що суд відмовить саме у дослідженні питання, чи буде він розглядати ось ці фейкові звинувачення Росії, чи не буде, чи правомірно (звісно це неправомірно), чи охоплює це конвенцію, чи ні, - пояснює доктор юридичних наук. - Позов був поданий у надскладних умовах - це перші дні великої агресії. Питання у тому, навіщо в позові були сформульовані саме ті позовні вимоги, які далі буде розглядати Міжнародний суд ООН. Фактично Україна в цьому позові просить Міжнародний суд ООН визнати те, що вона не вчиняла геноцид власного населення".

Бабін наголосив, що це не буде процес про порушення чогось Росією, а про доведення факту не порушень Україною.

"Я, як юрист, підкреслюю, що Україна не вчиняла ні на сході України, ні в іншому місці геноцид. Вбачаю, що цей розвиток процесу буде нести величезні ризики - й процедурні, й, прямо скажемо, російські провокації в Гаазі й ми цьому відкрили дверцята. Найбільше лякає, що ті самі особи й надалі будуть доводити те, що Україна не вчиняла геноцид на сході - здається все просто, але нагадаю, що ті самі особи мали довести абсолютно об'єктивний факт, що Росія в Криму расово дискримінує кримських татар і за дивним збігом обставин вони чомусь це довести не змогли", - підсумував представник президента України в АР Крим (2017-2018).

Що передувало

Судді Міжнародного суду ООН постановили, що справа, яку Україна порушила проти Росії за звинуваченням у геноциді за кілька днів після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, може просуватися далі.

Зокрема, суд визнає, що він має юрисдикцію розглядати запит України про те, що вона не порушувала своїх зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, і що цей запит є прийнятним.

Що відомо про створення спецтрибуналу над РФ

Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у цьому питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов'язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.

9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.

У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.

13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.

Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.

Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.  

3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.

10 липня в Офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.

Згодом 22 серпня українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилась на дещо видозмінений гібридний формат.