Міністерство економіки спростувало претензії Держаудитслужби щодо прибутку в оборонних закупівлях

Про це інформує Цензор.НЕТ з посиланням на роз’яснення за підписом заступниці міністра Надії Бігун.

У документі вказується, що постанова №169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", прийнята 28 лютого 2022 року, спростила процедуру закупівель товарів, робіт і послуг для оборони та безпеки в умовах воєнного стану.

Водночас постанова №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану", прийнята 20 березня 2022 року, встановила правила формування договірної ціни на основі калькуляції витрат. Але ця постанова не мала відношення до порядку отримання прибутку, який був визначений іншою постановою - №363.

Читайте також: Держаудитслужба зриває оборонні закупівлі

Постановою №363 встановлено, що прибуток у ціні складає 1% витрат на закупівлю компонентів, спецобладнання, робіт від інших суб’єктів господарювання та 30% решти витрат у виробничій собівартості оборонних товарів, робіт і послуг. Податки та збори не включаються до прибутку. Якщо ж закупівля відбувається через українські компанії, то їх постачальна націнка становить 3% вартості товарів.

"Порядок планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затверджений постановою №363 лишився чинним та не був скасований", - йдеться в роз’ясненні.

Міністерство також нагадало, що за змінами до закону "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо оборонних та публічних закупівель на період воєнного стану" Кабмін має право визначати особливості оборонних закупівель на період воєнного стану.

"З прийняттям постанови №1275 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні було зупинено дію пунктів 64-67 вищезазначеного порядку затвердженого постановою №363 (відповідні норми діяли до внесення змін до постанови 1275 до останніх змін від 18 липня 2023 року)", - сказано в документі.

У травні Державна аудиторська служба України закінчила перевірку угод Міноборони за 2022- початок 2023 року та виявила багато порушень на суму 2,5 млрд грн. ДАСУ стверджувала, що виробники, які працюють з Міноборони, не повинні були включати прибуток у свої контракти з державою. Для цього відомство посилалось на постанову №335.

Президент Володимир Зеленський після звернення Федерації роботодавців наказав Кабміну терміново розв'язати проблему. Але КМУ просто скасував постанову №335, що не допомогло. І через це у підприємств виникли проблеми з Державною фіскальною службою та Державним бюро розслідувань.

Фото: Цензор.НЕТ з посиланням на роз’яснення за підписом заступниці міністра Надії Бігун

Скандали з закупівлями Міноборони

21 січня видання Дзеркало тижня повідомило, що Міністерство оборони закуповує продукти для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва. Пізніше цей скандал отримав назву "яйця по 17 грн". У Міністерстві оборони України назвали звинувачення у закупівлі продуктів для армії за завищеними цінами такими, що мають ознаки навмисних маніпуляцій. 

У НАБУ розповідали, що бюро було відомо про можливі зловживання Міноборони при закупівлях продуктів для військових іще до публікацій в ЗМІ, слідство триває.

Кабмін на засіданні 24 січня ухвалив кадрове рішення звільнити заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова. Також було звільнено з посади директора департаменту закупівель при Міністерстві оборони України Богдана Хмельницького: його пов'язують зі скандалом щодо продуктів для ЗСУ.

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення понад 400 млн грн застави колишньому заступнику міністра оборони В'ячеславу Шаповалову.

Офіс генпрокурора повідомив про оголошення підозри раднику заступника міністра оборони, він фігурує у схемі розкрадання понад 1,7 млрд грн на закупівлях для ЗСУ.

Пізніше міністр оборони заявив, що протидіяти хабарництву всередині Міністерства оборони України допоможе антикорупційна рада, до складу якої увійдуть представники громадськості.

Після цього, 8 лютого, тодішній міністр оборони України Олексій Резніков заявив про перезапуск антикорупційного управління, зокрема буде запроваджено механізм громадського контролю.

9 серпня СБУ викрила чиновника з Міноборони, якого підозрюють у привласненні 16 млн грн

10 серпня журналісти опублікували розслідування, згідно з яким Міноборони уклало контракт із турецькою фірмою на постачання зимового одягу для військових. Насправді до України попрямували "камуфляжні куртки", які дорогою переоформили як "зимові повітрозахисні" – майже втричі дорожчі.

25 серпня повідомлялося, що одним із власників турецької фірми, що отримала $30 млн за скандальну закупівлю для українських військових легких курток під виглядом зимових, виявився племінник народного депутата фракції "Слуга Народу". Тодішній міністр оборони Резніков уклав парі з депутаткою Радіною і журналістом Ткачем: він піде з посади очільника МО, якщо факт поставок літніх курток замість зимових буде доведено. Якщо ж насправді були поставлені 180 тисяч зимових курток, а не літніх, то Радіна має скласти мандат, а журналіст "Української правди" Михайло Ткач - піти з видання і на три роки припинити працювати за фахом.

1 вересня прокурори довели у суді, що Міноборони закупило 1 млн неякісних продуктових наборів для ЗСУ. 

3 вересня тодішній міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що в закупівлях Міноборони є лише 2,7% проблемної дебіторки. Вона у судах.