Найуспішніша атака дронів по РФ: росіяни втрачають власні стратегічні обʼєкти. Колонка Сергія Згурця

Наймасштабніша атака дронами Російської Федерації

У ніч з 29 на 30 серпня Росія атакувала Київ крилатими ракетами та "шахедами". З 44 цілей 43 були збиті. Проте Росія зазнала наймасштабнішої атаки цієї ночі, яку також можна вважати й найуспішнішою. Найбільше вражає удар по летовищу у Пскові. Відстань від кордонів України до аеродрому складає понад 700 км. Це летовище використовується противником як база для літаків Іл-76, які обслуговують Псковську десантну дивізію. В результаті атаки дронів було пошкоджено аж 6 літаків Іл-76, 4 з них точно не підлягають відновленню. Цю інформацію підтвердив речник ГУР МО України.

Якщо говорити загалом, то це дуже крутий результат. Оскільки загальна кількість таких літаків у ВКС РФ складає 110 Іл-76. Тобто в результаті одного удару було виведено з ладу відразу понад 6% з парку цих літаків. Також на цій базі знаходився ракетоносець Ту-22, який також був уражений дронами. Варто відзначити, що ці літаки Іл-76 перебували у Пскові на відкритих майданчиках. Кожен з літаків мав певну відстань один між одним. Це говорить про те, що кожна ціль була визначена окремо.

Результат атаки дронів на аеродром у російському Пскові (фото: соцмережі)

Ще одна група дронів завітала до Брянська. Це понад 100 км від кордону з Україною. Один із дронів успішно уразив завод під назвою "Кремній ЕЛ", який має важливе значення для російського ВПК. На цьому заводі виготовляють транзистори та мікрочипи, які використовуються в російському озброєнні. Зокрема, в балістичних ракетах, ЗРК С-400 та винищувачах Су-35. В Калузькій області дрони уразили нафтопереробний завод, в результаті чого спалахнув трубопровід. Отже, можна констатувати, що Україна змогла наростити потужності для масового та потужного використання дронів.

В цей час наші Сили оборони продовжують просування на Запорізькому напрямку. На південь від Роботиного і на схід від Вербового. На інших ділянках фронту українська армія стримує наступ росіян на Лимано-Купʼянському напрямку. Що стосується Бахмутського напрямку, то тут противник за будь-яку ціну намагається повернути втрачені позиції та контратакує наші позиції. Командувач Сухопутних військ України Олександр Сирський повідомив зранку, що ми вживаємо всіх заходів для зриву планів противника й поступово просуваємось вперед.

Ситуація на Бахмутському напрямку

Заступник командира тактичного підрозділу спецпризначення "Грім" з позивним "Дід” розповів, що попри те, що українські підрозділи на Бахмутському напрямку підійшли впритул до російських позицій є проблема з замінуванням для швидкого просування. Також є проблема з російськими снайперами, які засіли на околицях Бахмута. Військовослужбовець додав, що ще активно діють і російські мінометні групи. В росіян немає ніяких проблем з боєприпасами для мінометів різного калібру. Він наголосив, що хоча і важко, проте українські підрозділи мають просування.

Карта бойових дій на Донеччині за період 23-29 серпня.

Робота снайперських груп ЗСУ біля Бахмута

Спайпер з позивним "Дід" також розповів про аспекти роботи снайперських груп. Він наголосив, що робота таких груп залежить від завдань командування, які ставляться на різних ділянках фронту. До прикладу, українські військові вибили противника з його позицій та починають укріплюватись на займаних ділянках фронту. Відразу після цього снайперські групи висуваються на ці позиції та починають прикривати наші підрозділи безпосередньо з окопів. Адже росіяни починають укріплюватись на інших позиціях.

Основна мета - не дати росіянам підготуватись до оборони на наступній ділянці фронту. Важливо навіть не ліквідація живої сили противника, а знищення техніки для спостереження. Іншим завданням може бути російська снайперська група. "Дід" назвав це "конкурсом снайперів". Головним завданням у цьому випадку є виявлення та ліквідація снайперів противника. Проте для цього завдання потрібно більше снайперів ЗСУ. Відповідно весь алгоритм роботи наших снайперських груп змінюється. Мета - викликати вогонь снайпера противника на себе, щоб виявити його і ліквідувати ворожих снайперів. Також снайперські групи ЗСУ дуже часто використовуються для штурму російських позицій. В таких операціях також активну участь приймають мінометні та кулеметні розрахунки, адже головною задачею для початку штурму є знищення кулеметних та мінометних позицій противника.

Снайпер з позивним "Дід" розповів, що для підготовки снайперів потрібно чимало часу та вмінь. За його словами, якщо в людини немає певної кількості обстрілу, то дуже важко підготувати до бойових дій навіть за кілька місяців. Окрім цього дуже велике значення відіграє фізична підготовка та витримка снайперів. Оскільки інколи для того, щоб зробити один постріл потрібно пролежати на позиції навіть не 12 годин, а 20. Бувають такі ситуації, за словами "Діда", коли є певна задача і не можна в жодному разі себе виявити, то як би того не хотілось, не можна ризикувати, адже навколо працюють інші військовослужбовці і вся операція залежить від кожного бійця. 

Знищення ворожих систем РЕБ на тимчасово окупованих територіях

Полковник ЗСУ, експерт у галузі звʼязку та РЕБ Андрій Крутих назвав дві головні причини того, чому зараз ми все частіше чуємо про знищення ворожих систем РЕБ. Зокрема, вплив цих систем на роботу безпілотників ЗСУ та системи зв'язку. Тому ЗСУ почали методично їх знищувати. Наші засоби розвідки, в тому числі й аеророзвідки, насичені засобами, які здатні більш влучно наводити українську артилерію. За його словами, засоби РЕБ, які зʼявляються на тимчасово окупованих територіях, такі як "Свєт-КУ" та "Прєдєл-Е", є дуже рідкісними для армії РФ. Він наголосив, що "Свєт-КУ" є потужним комплексом радіомоніторингу, який збирає інформацію про радіоелектронну обстановку й дозволяє командування планувати використання як своїх, так і протидіяти нашим радіоелектронним засобам. Російська мобільна берегова загоризонтна РЛС підвищеної прихованості "Прєдєл-Е", за словами полковника, за різними джерелами була чи не єдиним зразком у ЗС РФ.

Полковник ЗСУ Андрій Крутих також розповів, що виявити радіовипромінювальний засіб досить легко. Інша справа - на якій відстані цей комплекс знаходиться. Оскільки не кожен засіб можна дістати артилерією. Окремі такі радіовипромінні засоби можуть працювати на глибину до 30 км. Оскільки в ЗСУ є артилерійські системи, які працюють з такою відстанню, то такі засоби можуть знищуватись саме вогнем артилерії. Проте 152-мм артилерійські системи радянського виробництва не досягають таких цілей.