Про це повідомляє РАР.
Зазначається, що посла викликали терміново - його прийняв заступник держсекретаря МЗС Павел Яблонський.
Таку реакцію Польщі викликали слова Володимира Зеленського, сказані під час учорашнього засідання Генасамблеї ООН.
"Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора", - сказав тоді президент України.
МЗС Польщі прокоментувало заяву Зеленського:
"Заступник міністра передав рішучий протест польської сторони у зв'язку з формулюваннями, зробленими вчора президентом Володимиром Зеленським на Генеральній асамблеї ООН, про те, що деякі члени ЄС видають себе за солідарні країни, а насправді вони опосередковано підтримують Росію. Заступник глави МЗС зазначив, що стосовно Польщі ця теза точно не відповідає дійсності та є особливо невиправданою стосовно країни, яка підтримує Україну з перших днів війни".
Яблонський наголосив, що тиск на Польщу не є виходом для вирішення суперечок між країнами, а направлення скарг до міжнародних трибуналів не буде ефективним проти Польщі, оскільки дії її уряду відповідають міжнародному та європейському праву і покликані захистити національні інтереси країни.
Яблонський висловив занепокоєння щодо "публічних меседжів серед вищих українських урядовців, які нав'язують однобоку оптику щодо багатовимірної проблеми експорту українського зерна до сусідніх країн".
МЗС Польщі наголосило, що сподівається, що політика українського уряду "відображатиме дійсний характер українсько-польських відносин" та братиме до уваги допомогу Польщі Україні від початку повномасштабного вторгнення.
За словами речника МЗС України Олега Ніколенка, під час зустрічі український посол вкотре роз'яснив українську позицію щодо неприйнятності для України польської односторонньої заборони на імпорт українського зерна.
"Закликаємо наших польських друзів відкинути емоції. Українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики. Очікуємо, що наші пропозиції стануть основою для переведення діалогу в конструктивне русло", - написав він.
2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.
7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі.
У квітні Болгарія, Словаччина та Угорщина також вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України.
5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.
Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина.
Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.
13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України.
Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.
Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.
Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.
18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.
Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов.
19 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини.
Натомість 20 вересня президент Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів, якщо Київ продовжить "загострювати конфлікт".