Пропозиція від маніяка

Найбільше шокують не абсолютна неприйнятність цього набору амбіційних фантазій, а цинізм, у який їх загортають, вдаючи, що СВО – це право феодала давати лад у власному наділі.

Здавалося б, після недвозначних міжнародних реакцій, санкцій, заяв світових лідерів Пєсков разом з Медведєвим і Ко мали б стулити писок і сидіти тихо у своєму болоті. Але ні, — те, що вони "несуть", - навіть не пропаганда, це, радше, потік підсвідомого з уст не вельми адекватних персонажів.

Коли заступник голови радбезу Росії, розмахуючи кулачком, погрожує Сеулові за обіцяну ним збройну допомогу Україні, то, звісно, ховає подалі факт, що саме від Південної Кореї залежить ціла галузь московської промисловості, причому критично важлива – експорт скрапленого газу. Та й Кіми не надто чекають на російське смертоносне залізяччя, позаяк свого у них – хоч греблю гати. Але є Медведєв мусить щось казати, інакше випаде з поля зору свого фюрера…

Пєсков інтенсивно розвиває ідею, озвучену "сумною конячкою" Лавровим, про дивне прагнення ерефії завершити війну

А Пєсков інтенсивно розвиває ідею, озвучену "сумною конячкою" Лавровим, про дивне прагнення ерефії завершити війну. "Ми докладно не один раз уже пояснювали причини того, що відбувається, ті цілі, які ми переслідуємо у зв'язку з цим", - каже очільник російського зовнішньополітичного відомства. Але, мабуть, не надто докладно, бо прессекретар бункерного вирішив уточнити: Москва "готова прислухатися до будь-яких ідей щодо врегулювання в Україні, які беруть до уваги інтереси Москви (курсив мій. – Авт.)".

Питання навіть не у тому, що "інтереси Москви" неприйнятні ні для України, ні для її партнерів. Особливо, коли йдеться про "неучасть України в НАТО", - сьогодні у Києві генсек Альянсу поховав рожеві мрії Москви щодо цього. Питання в аудиторії, якій адресовані ці меседжі-"голуби миру". Що Лавров, що Пєсков мали на увазі Бразилію, — країну, президент якої безапеляційно і в унісон з кремлем заявив, що, мовляв, Київ може легко завершити конфлікт, віддавши агресорові захоплені ним території.

Читайте також: Про план України після вступу до НАТО без ПДЧ

Я сумніваюся, однак, що лідер латиноамериканської країни не поінформований про те, що російські окупаційні війська коять на цих українських теренах, рівно ж як переконаний, що Лула усвідомлює: його риторика не лізе в жодні ворота міжнародного укладу і порядку. Списувати все на традиційне латиноамериканське лівацтво, — значить, визнати факт, що Бразилія діє у піку, перш за все, Америці, намагаючись підірвати її роль лідера вільного світу. Якщо так піде далі (хоч Лула останнім часом підкорегував свої заяви), то "вісь зла", що наразі асоціюється з Москвою, Пекіном та Угорщиною, пошириться й на Глобальний південь. Власне, мабуть, у цьому й полягає ідея Путіна – перетворити СВО на світове протистояння демократій та автократій.

Лула усвідомлює: його риторика не лізе в жодні ворота міжнародного укладу і порядку. Списувати все на традиційне латиноамериканське лівацтво, — значить, визнати факт, що Бразилія діє у піку, перш за все, Америці, намагаючись підірвати її роль лідера вільного світу

У вир цієї – наразі ще жевріючої війни, — втягують не тільки старі ефесбешні "консерви", фінансованих та корумпованих Москвою політиків. Бо заяви Лули виникли не на порожньому місці, — після розмови з Емманюелем Макроном, він заявив про існування якогось особливого, бразильсько-французького мирного плану. Якщо врахувати, що паризький політик зовсім недавно говорив з Сі Цзиньпіном, то можна не сумніватися – в основі цього "плану" лежить вже відома "китайська формула миру".

Здавалося б, після тривалих сердечних розмов з Путіним, Макрон мав би все зрозуміти: вимоги Росії – це вимоги навіть не терориста, а маніяка, який маскує пацифістською риторикою підготовку до наступного злочину. Але якась дивна упертість, помножена на сакралізацію так званої real politic, штовхає його на нерозважливі жести.

Читайте також: Концептуальні ігри

Після тривалих сердечних розмов з Путіним, Макрон мав би все зрозуміти: вимоги Росії – це вимоги навіть не терориста, а маніяка, який маскує пацифістською риторикою підготовку до наступного злочину. Але якась дивна упертість, помножена на сакралізацію так званої real politic, штовхає його на нерозважливі жести

Цілком можна передбачити, що про "мир в Україні" говоритиме й Папа Франциск, який зібрався на аудієнцію з Віктором Орбаном. Скажіть, про який "мир" уповноважений заявляти угорський лідер, який відмовляє Україні у праві на державність? Поправки на місійність візиту Понтифіка тут не працюють, — пацифіст з Рима з упертістю біблійного віслюка не бачить різниці між агресором та жертвою. І постійні натяки, що, мовляв, Папа не готує сценаріїв, що це робить його оточення, стають вже моветоном. Напевно, у Папській курії знають, чого саме хоче спадкоємець Петра, і запопадливо догоджають йому.

Читайте також: ЦРУ: збереження для Росії статусу кво не передбачається

Дякувати Богові та ЗСУ, а також адекватним політикам, риторика маніяка не працює. По-перше, тому, що у світі чудово розуміють що і від кого боронять українці, що Росія – справді несумісний з реаліями XXI століття світ, і його слід зупинити та ізолювати. По-друге, перемовини з терористами та маніяками виключені апріорі. По-третє, за сукупністю воєнних злочинів Путін і Ко, мабуть, перевершили німецьких нацистів у Другій світовій війні. А непокаране зло загрожує не тільки матеріальними рецидивами, але й ціннісними патологіями.

Тому – тільки спільна перемога України та наших союзників гарантуватиме спокій і розвиток для народів світу.  

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.