У Грузії з 1 серпня почнуть реєструвати "іноагентів", за ухилення від процедури порушників штрафуватимуть

Про це повідомляє "Ехо Кавказу".

Міністр юстиції Грузії Раті Брегадзе пояснив, що з 1 серпня ЗМІ та науково-виробничі обʼєднання, які за результатами 2023 року отримали понад  20% доходу іноземного фінансування, зможуть почати реєстрацію себе як організацій, які є "провідниками інтересів іноземної сили".

Якщо такі організації не виконають вимоги - "за ухилення від реєстрації" вони повинні будуть сплатити штраф у розмірі 25 тис. ларі, що становить понад $9 тис.

Видання зауважує: багато організацій, яких стосується закон, оголосили про відмову від реєстрації як "іноагентів".

"Вони заявили про намір використати усі законні важелі", - додають у матеріалі.

Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".  

Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".

6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.

8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.

9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті.

Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.

Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.

Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".

15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".