У Косово прибули 200 британських солдатів для посилення миротворчої місії НАТО

Про це повідомив сайт НАТО.

Солдати з 1-го батальйону Королівського полку принцеси Уельської приєднуються до контингенту Великої Британії з 400 миротворців, які вже перебувають у Косово. Уряд Румунії у вівторок, 3 жовтня, оголосив, що також надішле близько 100 додаткових військовослужбовців для посилення KFOR.

Розгортання миротворців відбулося після конфлікту з нападом на косовську поліцію 24 вересня та посилення напруженості в регіоні.

НАТО керує миротворчою операцією в Косово з 1999 року. До складу KFOR входять понад 4500 військовослужбовців із 27 країн-союзників по НАТО та партнерів.

Що відомо про напад на поліцейських у Косово у вересні

24 вересня понад 30 озброєних людей напали на поліцейських у селі Банська поблизу адміністративної межі Сербії та Косово. Косовська поліція повідомила, що нападники спочатку розташували важкі транспортні засоби на мості в село, аби забарикадувати дорогу. Згодом вони почали стріляли у поліціянтів, які підійшли до них. Під час перестрілок загинули косовський поліцейський і троє сербських нападників. Поранення отримали три офіцери.

Під час конфлікту серби сховалися в монастирі, розташованому поруч із місцем подій. Поліція Косова провела операцію й узяла ситуацію під контроль.

Увечері того самого дня президент Сербії Александр Вучич виступив зі зверненням, де заявив про загибель 3 сербів. Він сказав, що вбивство поліцейського є "осудним і нікому не потрібним, а тим більше сербському народу". І додав, що головним винуватцем усього, що відбувається в Косово, є прем'єр-міністр Косова Альбін Курті, а єдине бажання Курті – "ввести у конфлікт з НАТО". Вучич також заявив, що Сербія ніколи не визнає незалежність Косова.

Ситуація в Косово

Влада Косово 14 грудня 2022 року подала заявку на членство в Європейському Союзі. Згодом уряд Сербії надіслав запит миротворчому контингенту НАТО KFOR з проханням дозволити країні надіслати до Косова до 1000 поліціянтів і армійців. 

Наприкінці 2022 року ЄС і США висловили занепокоєння напруженою ситуацією на півночі частково визнаного Косова й закликали всіх причетних сприяти якнайшвидшій деескалації та утримуватись від провокацій. Після гарантії від США, ЄС та НАТО президент Сербії Александар Вучич закликав сербів припинити протистояння у Косово. НАТО відхилило запит Сербії.

30 травня 2023 року у Звечані, Косово, почалися зіткнення з поліцією після того, як сербські демонстранти спробували зайняти місцеву адміністрацію і перешкодити призначенню нового мера-албанця. Президент Сербії наказав привести армію країни в повну бойову готовність та наблизитися до кордону із частково визнаним Косовом.

У березні зазначалося, що глава європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив про погодження імплементаційного додатка до угоди про нормалізації відносин між Сербією та Косово. Однак лідери двох країн не змогли досягти домовленості щодо послаблення напруженості після місцевих косовських виборів на півночі країни, де проживає велика сербська меншина.

Ситуація на півночі Косова, а також у відносинах між Белградом і Приштиною загострилася наприкінці літа 2023-го. Зокрема, там стався спалах насильства через місцеві вибори, які сербська більшість бойкотувала і результатів яких не визнала.

5 серпня прем'єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що після оцінки безпекової ситуації уряд ухвалив рішення скоротити на 25% присутність поліції у північних муніципалітетах країни для нормалізації ситуації.