У Бахмуті вкотре побував командувач Сухопутними військами Олександр Сирський. Він каже, що Бахмутський напрямок знову став ареною активних бойових дій. Обидві сторони намагаються перехопити ініціативу, щоб переломити ситуацію на свою користь. Події розгортаються та змінюються дуже динамічно, і деякі позиції, за словами Сирського, переходять за добу двічі з рук у руки. Ворог активно реагує на наші дії та активно створює глибоку ешелоновану оборону, яка складається на деяких ділянках, за словами генерала, з трьох позицій. Зберігається загроза наступальних дій противника зі сторони Бахмута у бік Часового Яра, але окупаційні війська намагаються робити все, щоб ми загрузли в їхній обороні. Ворогу це не вдається, оскільки наші дії активні й маневрові, розповідає генерал Сирський.
Своєю чергою зараз наші Збройні Сили продовжують рух на південному фланзі Бахмута, маючи частковий успіх і ведуть бойові дії на північному фланзі. У самому Бахмуті наші війська знищують ворожі цілі за допомогою усіх засобів ураження й позбавляють противника можливості пересуватися по місту. До речі, там діють наші снайпери. Загалом, на Бахмутському напрямку, як раніше говорив речник Східного угруповання військ Сергій Череватий, нам протистоїть до 50 тис. військових противника, понад 300 танків й 330 різних артсистем. І зараз ворог намагається перекидати ще додаткові сили на північ і південь від Бахмута. Ситуація є достатньо складною
Кирило Сазонов, військовослужбовець ЗСУ з Бахмутського напрямку розповів, що все важко відбувається. Бахмут - це вирішальна битва у цій війні. На південь від Бахмуту просувається 3-тя штурмова бригада, на півночі 57-ма, за кожні 100 метрів йдуть важкі бої. Просування йде трохи повільно, але Бахмут вже перебуває у напівоточенні. Відповідно, або окупантам доведеться робити "жест доброї волі", або вони опиняться у котлі. Хоча ворог перекидає резерви. Бахмут для окупантів - принципове місто, за яке вони билися майже рік, а зараз намагаються утримати його географічно, тому що міста вже немає, залишилися руїни. Бахмут розташований у низині, а поруч Часів Яр та Кліщіївка, які є більш панівними висотами, з яких все добре проглядається, тому російські вояки у пастці.
Військовослужбовець додав, що спочатку працює артилерія ЗСУ, потім заходять штурмові підрозділи та вибивають противника з позицій. Після цього йде піхота й риє нові позиції, тому, що старі добре відомі ворогу. Деякі ділянки заміновані, противник готувався до наступу Сил оборони України. Щільне замінування ворогом території свідчить про те, що він розумів, що далі російські війська не підуть, а будуть намагатися утримати те, що захопили. А ЗСУ мають свої хитрощі.
Сазонов згадав, як рік тому було важко у Лисичанську та Сєверодонецьку, де ворог потужно бив зі всіх видів зброї, а їхня бригада інколи просила допомоги в інших підрозділах, бо зовсім не було озброєння. Наразі ситуація змінилася, звичайно, як і раніше росіяни мають більше БК, але ми маємо сучасну зброю. Іноді вистачає 1-3 пострілів, щоб накрити ворожу батарею. Маємо паритет через сучасну зброю. Зараз вже противнику не подобається, що його позиції обстрілюються.
До речі, ми пам'ятаємо, що саме у Бахмуті були перемелені вагнерівські підрозділи. Нещодавно вояки Пригожина спробували зробити марш на Москву, зараз говориться про їхнє перебазування у Білорусь. Це створює нові загрози для суміжних держав, зокрема для Польщі. З приводу Польщі є багато цікавих моментів, серед яких і пропозиція розмістити у себе натівську ядерну зброю, і підтримка України, також інші аспекти, про які нам розказав Даріуш Матерняк, польський аналітик, головний редактор Польсько-українського порталу.
За його словами в Польщі спостерігають за ситуацією, чи з'являться у Білорусі представники групи Вагнера, поки що такого підтвердження немає. Однак криза на білорусько-польському кордоні тягнеться майже два роки. Є сумніви, що вагнерівці зможуть вільно діяти на території Білорусі, бо це буде загрозою для самого Лукашенка. Скоріш діяльність пригожинських вояків буде обмежена владою у Мінську. А якщо буде певна загроза, то з боку Польщі проводиться підготовка щодо військових ПВК Вагнера, які створюють більшу загрозу, ніж мігранти на кордоні. Є заплановане підсилення підрозділів, що захищають польський кордон з Білоруссю.
Польський аналітик зазначив, що, якщо на території Білорусі з'явиться ядерна зброя, то заяви Польщі на розміщення ядерної зброї НАТО доволі зрозумілі. Насправді теоретично це є можливим. З 2014 року такі думки та пропозиції були з польського боку. Однак всі рішення у рамках механізму щодо ядерної зброї відбуваються у Вашингтоні. Скоріш найближчим часом навряд чи щось зміниться.
Пан Даріуш також розповів про можливість передачі Польщею Україні нового протикорабельного комплексу з новими норвезькими крилатими ракетами NSM (Naval Strike Missile). Відбуваються розмови про продаж Україні такого комплексу. У Польщі є дивізіон, який має дві батареї цього комплексу. А десь місяць тому з'явилася інформація, що Польща планує купити третю таку систему, тому, можливо, одна з них буде передана Україні. На Балтійському морі так багато таких батарей не потрібно, тому логічно, що як мінімум одну передадуть Україні. І це було б дуже сильним підсиленням можливостей протикорабельної оборони України. Будемо чекати, коли настане момент реалізації саме цього запиту.