Головний порт Литви готовий відправляти українське зерно після виходу РФ із "зернової угоди"

Про це пише LRT, з посиланням на заяву генерального директора Клайпедського порту Альгіса Латакаса. 

Він зазначив, що пропускна здатність порту становить 10-15 мільйонів тонн зерна, а експорт литовського зерна сягає близько 3,5 мільйона тонн. Проте, залишається складною логістика доставки вантажу на узбережжя Балтійського моря

"Це величезна проблема, оскільки це стосується багатьох речей, різних країн, різних домовленостей, різних інтересів і так далі. Якщо це питання буде вирішено, порт Клайпеди зможе забезпечити 100% транспортування частини українського зерна вже сьогодні", - заявив Латакас. 

Що відомо про "зернову угоду"

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.

У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.

У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.

Для її продовження окупанти вимагали:

• перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT

• поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування

• скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів

• відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса"

• розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.

17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.

Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії.

5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки. 

12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше.

16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН.

У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі. 

18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.

19 липня стало відомо, що Україна розглядає можливість перевезення продовольства у рамках "зернової ініціативи" через територіальні води Болгарії та сусідньої Румунії.