Про це пише RMF FM.
Міністри сільського господарства цих країн заявили, що відкликання Україною скарги до Світової організації торгівлі (СОТ) щодо ембарго на зерно покращить "атмосферу у взаєминах" між державами.
"На запитання, чи відкликає Україна скаргу, міністр аграрної політики України Микола Сольський не відповів", - коментує заступник міністра сільського господарства Польщі Ришард Бартосік.
Він також додав, що скарга України стала для Польщі "великим подивом".
"З великим подивом і занепокоєнням ми сприйняли рішення щодо скарги України на нашу країну до Світової організації торгівлі та очікуємо, що Україна відкличе це рішення", – сказав Бартосік та додав, що це сприятиме подальшим переговорам, адже Польща зацікавлена в діалозі з Україною.
Він також додав, що Сольський назвав це питання "не ключовим", хоча Польща вважає його принциповим.
"Міністр Сольський сказав, що це не ключове питання, але для нас воно принципове. Дуже важливе. Це створило б гарну атмосферу, і ми б уникли багатомісячних розглядів", - каже Бартосік.
Польський міністр зазначив, що ембарго підкріплюється тим, що "обсяг транзиту зростає щодня, щотижня, щомісяця. Тому незрозуміло, чому Євросоюз не продовжив своє регулювання". Він додав, що найважливішим висновком зустрічі є те, що зерно з України має йти туди, куди потрібно, і не повинно створювати труднощів на ринках сусідніх країн і негативно впливати на сільське господарство цих країн.
Господар зустрічі, міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний, підсумовуючи переговори, зазначив, що партнери по Вишеградській групі закликали Єврокомісію контролювати коридори солідарності, якими українське зерно відправляється до третіх країн. Вони запропонували запровадити депозитну систему для української сільськогосподарської продукції, що транспортується територією Євросоюзу.
2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.
7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі.
У квітні Болгарія, Словаччина та Угорщина також вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України.
5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.
Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина.
Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.
13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України.
Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.
Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.
Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.
18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.
Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов.
19 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини.
Натомість 20 вересня президент Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів.
Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів, якщо Київ продовжить "загострювати конфлікт".
20 вересня посла України Василя Зварича викликали до МЗС Польщі через заяви Зеленського про те, що блокування експорту зерна деякими країнами на руку РФ.
Водночас Анджей Дуда висловив жаль з приводу слів Зеленського про сільськогосподарську продукцію та заборону на українське зерно, яку ввели три країни ЄС, і заявив, що транзит українського зерна через Польщу триває.
Також президент Польщі заявив, що не вірить, що дрібна суперечка між Україною та його країною щодо українського агроімпорту може перекреслити усі здобутки польсько-українських відносин.