Галущенко обговорив із посолкою ЄС Матерновою посилення захисту енергооб'єктів України

Про це повідомила пресслужба Міненерго.

"Учора ми пережили одну з наймасованіших атак на енергетичну інфраструктуру. Очевидно, ворог не полишає намірів зірвати підготовку до зими та занурити українців у темряву. Але наші фахівці оперативно ліквідовують наслідки обстрілів, і сподіваюсь, що протягом наступних днів ми зможемо зменшити дефіцит у системі", - сказав Галущенко. 

Міністр обговорив із Матерновою посилення за підтримки партнерів захисту енергооб’єктів України, нарощування фінансової підтримки української інфраструктури передачі електроенергії та розбудови розподіленої генерації. 

Також серед тем розмови було поглиблення співробітництва в межах створеної Євросоюзом програми Ukraine Investment Facility (UIF), яка є частиною плану Ukraine Facility.

У відомстві зазначили, що представники ЄС рішуче засудили військові атаки на енергетику України та пообіцяли подвоїти зусилля зі зміцнення української енергетики та відновлення енергобезпеки нашої країни та всієї Європи.

Ситуація в енергосистемі: що відомо

Російська окупаційна армія 22 березня атакувала найбільшу ГЕС в Україні - Дніпрогес. Унаслідок обстрілу загинула людина. Також у річку потрапили нафтопродукти.

25 березня в Укргідроенерго заявили, що для відновлення Дніпрогесу знадобляться роки.

Генеральний директор Yasno Сергій Коваленко закликав українців економити електроенергію у вечірні години протягом усього 2024 року.

11 квітня ПАТ "Центренерго" заявило, що втратило 100% генерації. 22 березня 2024 року окупанти повністю знищили Зміївську ТЕС у Харківській області, а 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині. Унаслідок масованої атаки РФ було повністю знищено Трипільську ТЕС у Київській області.

14 квітня заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук заявила, що за два тижні атак Росія знищила результати річних зусиль з ремонту енергооб'єктів України.

16 квітня очільник Міненерго Галущенко казав, що Україна втратила 7 ГВт енергогенерації. Уже 5 травня він заявив, що Україна втратила понад 8 ГВт генерації.

Віцеканцлер і міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек 18 квітня в Києві сказав, що Україні потрібно більше сонячних електростанцій. "Знищити 10 тис. сонячних електростанцій дуже важко. Одна електростанція є мішенню, десять тисяч сонячних - дуже важко атакувати... Тож якщо ви поквапитеся, за три чи чотири місяці ви зможете зробити багато речей. І я гадаю, що особливо влітку сонячна енергія також може допомогти Україні", - сказав він.

5 травня росіяни обстріляли Слов'янську ТЕС. Туди прилетіло 5 ракет.

8 травня ДТЕК повідомив про обстріл трьох ТЕС.

24 червня голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що Україна має невідкладно розпочати будівництво об'єктів розподіленої генерації. Це потрібно для того, аби успішно пройти наступний опалювальний сезон. "Ми мусимо розгортати нові генеруючі потужності, щоб переконатися, що, якщо росіяни знову здійснять ці атаки, вони не зможуть сконцентруватися на 10 чи 15 великих електростанціях, а матимуть справу з величезною кількістю малих. І тут ми підходимо до питання децентралізації генерації. І робити це треба не після перемоги, не після війни, а просто зараз", - сказав Кудрицький.

28 червня стало відомо, що внаслідок ворожих атак ДТЕК втратив 90% потужностей. На відновлення потрібно близько 350 млн доларів.

1 липня в Держенергонагляді заявили, що в Україні внаслідок масованих ракетно-дронових атак РФ пошкоджено близько 9 ГВт потужностей. Частину планують відновити до зими.

Після 20 липня ситуація в енергосистемі поліпшилася й вимкнення припинилися, однак 26 серпня РФ здійснила чергову масовану атаку на енергооб'єкти України. Радник Шмигаля Юрій Бойко заявив, що Україні доведеться коригувати план підготовки до зими після атаки РФ 26 серпня.

27 серпня на Київщині, Дніпропетровщині, Одещині, Донеччині та у Києві запровадили екстрені відключення світла.

Читайте також: Відключення світла: як залишатися на зв'язку та обрати джерело живлення