На полі бою є нові тренди. Повітряні сили ЗСУ здійснюють методичну роботу зі знищення російської тактичної авіації. Сьогодні 19 лютого ворог не дорахувався ще двох літаків, фронтового бомбардувальника Су-34 та винищувача Су-35. Як повідомило командування Повітряних сил, обидва літаки були знищені на східному напрямку над Маріуполем. Місце катапультування одного з членів екіпажу Су-34 розташовано за 60 км від лінії фронту, а падіння Су-35 аж за 80 км.
Чому це тренд? Тому що загалом за два останні дні противник втратив аж шість літаків. Зокрема вчора 18 лютого також вранці на ділянці Повітряного командування "Схід" був знищений Су-34, а позавчора, 17 лютого, на цьому ж напрямку було знищено одразу три ворожих літаки, два Су-34 та один Су-35. При цьому, останні впали на різних, досить значних відстанях від лінії фронту. Один навіть аж на відстані 120 км. Ворог використовував ці літаки, зокрема, Су-34 для скидання бомб з комплектом УМПК, це так званий універсальний модуль планування та корекції, який використовується для того, аби збільшити дальність польоту цих звичайних бомб на відстань десь в межах 70 км. І тривалий час загарбник почував себе безкарним, використовуючи цю зброю проти наших ЗСУ.
Зараз Повітряні сили України почали реалізовувати на практиці концепцію, яка в НАТО називається "Зона заборони доступу". Тобто, коли завдяки далекобійним можливостям ППО, утворюється зона, в яку ворог не може зайти й здійснювати операції без втрат для власних сил, що власне зараз і відбувається.
Однак чим саме знищуються ці російські літаки, є певною таємницею. Є різні припущення, багато хто говорить про те, що найбільш вірогідним варіантом залишається так званий блукаючий Patriot, американський ЗРК, який відпрацьовує по цих ворожих цілях із засідки і досить мобільно пересувається, що насправді з Patriot не досить просто. Зазначимо, що дальність знищення цих висотних аеродинамічних цілей для ракет комплексу Patriot становить десь 150 км, і фактично ці можливості дозволяють знищувати російські літаки, які прагнуть використовувати свої плануючи бомби для скидання по наших позиціях.
Нагадаю, що декілька літаків було збито на ділянці, де відбуваються бойові дії навколо Авдіївки. Використання цих плануючих бомб було однією складовою, що ворог намагався додавати до своєї переваги включно з чисельністю свого особового складу та артилерії. Ми розуміємо, що саме ця перевага певним чином вплинула на те, аби наші підрозділи відходили від Авдіївки.
Нагадаю, щоб захопити Авдіївку, ворог впродовж 4-х місяців підтягував сили й сконцентрував тут дві армії та один перший армійський корпус. Якщо разом взяти, то це буде понад 12 бригад, а ще додамо сили спецоперацій Росії, підрозділи ГРУ, підрозділи "Ветеран" - усі вони були залучені до того, щоб тиснути на нашу оборону. Місто з приміською зоною штурмували дві армії й корпус, а це понад 40 тис. особового складу.
Якщо ми побачимо втрати, то відчуваємо, скільки було знищено противника. За даними оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" за цей час було знищено, за чотири місяці, 47 тис. російських військових, це загиблими й пораненими, та 1100 танків і БМП.Тобто ці показники є надзвичайно колосальними.
Авдіївку за різними напрямками боронила низка наших бригад та частин Сил безпеки та оборони, звісно, їх було менше, ніж ворожих сил. Насамперед згадаємо про 110-ту бригаду, яка 2 роки перебувала на цій ділянці, захищаючи Авдіївку. Також згадаємо 47-му й 53-тю бригади, які захищали Авдіївку на різних напрямках, а також інші підрозділи, які тривалий час стримували російські атаки.
Нагадаю, що критична ситуація стала спочатку 14 лютого, коли ворог почав активно просуватися в напрямку Коксохіму. А 15 лютого вже було зрозуміло, що противник перетнув основну дорогу, за допомогою якою забезпечувалася логістика нашого гарнізону в Авдіївці. Цього ж дня до міста прибули підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади, які за цей час здійснили колосальну роботу. Вони забезпечили стабілізацію ситуації по певних напрямках, вели бойові дії в місті. Потім вони забезпечили передумови для того, щоб наші війська змогли відтягнутися зі сходу й півдня, а далі забезпечували етап, який дуже складний - забезпечення відходу в умовах, коли ворог наступає. Усі військові зараз говорять, що відведення військ з Авдіївки відбулося досить стримано, правильно та раціонально, що система керування була збережена, а війська зберегли боєготовність.
Микола Волохов, командир підрозділу аеророзвідки "Terra" у складі 3-ї окремої штурмової бригади, зазначив, що раніше він говорив про Бахмутський напрямок як найгарячіший, але на сьогодні шкала інтенсивності боїв змістилася, бо в Авдіївці ситуація була врази складніша. В Авдіївці ворог сконцентрував більше своїх сил та засобів, ніж свого часу у Бахмуті. Противник під Авдіївку зігнав елітні війська, спецзагони, підрозділи спеціального призначення, грушників, які виконували нічні операції. Також загарбник використовував багато КАБів, не нехтував забороненими боєприпасами. Росіяни намагаються рухатися далі, але у них нічого не виходить.
Командир підрозділу аеророзвідки "Terra" зауважив, що нашими захисниками був поставлений особистий рекорд зі знищення ворожої живої сили та бронетехніки за добу. Знищується неймовірна кількість піхоти противника. За період заходу 3-ї ОШБ до Авдіївки було виведено з ладу 200-ми та 300-ми приблизно 4 тис. піхоти російської армії за дуже обмежений час, а також понад 100 одиниць бронетехніки.
Військовослужбовець розказав, що 1-й та 2-й штурмові батальйони, 1-й та 2-й механізовані батальйони, протитанковий батальйон, танкісти 3-ї ОШБ фактично зробили подвиг, коли заходили та виходили з Авдіївки, прикриваючи маневр інших наших сил. Це вкрай складно, тому що присутні підвищені ризики та є ймовірність більших втрат. Це було дві операції поспіль, бійці дуже стомилися, але проявили високий професіоналізм та великий героїзм.
Волохов додав щодо розрахунків FPVішників, то суттєво зросла норма витрат боєприпасів на добу. Якщо на Бахмутському напрямку було 10 дронів для роботи в день з різною номенклатурою боєприпасів та 5 дронів командирського резерву, то на Авдіївському напрямку у деякі дні кількість використання дронів зросла і до 40. В Авдіївку їхній підрозділ прийшов набагато підготовленіший у плані радіозв'язку, ніж раніше у Бахмут, але попри це стикнулися з проблемами, які створювали засоби ворожої РЕБ. Нам потрібно стільки бортів дронів, щоб при втраті двох-трьох, неважливо скількох, група виконувала завдання і всю ніч могла уражати ворожі укріпрайони, техніку, піхоту, не даючи їм можливості відпочити, щоб противник чинив менше тиску на нашу піхоту.
Офіцер резюмував, що головне – зберегти життя друзів та побратимів з усіх підрозділів, які воюють з 3-ю ОШБ пліч-о-пліч, бо, якщо ми хочемо перемогти, то для початку треба залишатися живими. А у другу чергу і для забезпечення головного – знищувати ворога.