Турбулентність на Євро, страждання в Лізі націй та шанси у відборі ЧС. Яким був 2024 рік для збірної України

Великі очікування 

На літо 2024 року українські вболівальники чекали з неабияким ентузіазмом. Збірна України у березні перемогла у стикових матах кваліфікації Євро-2024 Боснію і Герцеговину (2:1) та Ісландію (2:1) і вийшла до фінальної частини турніру. 

Там на неї чекала група зі збірними Бельгії, Румунії та Словаччини. Це давало  підстави для ентузіазму, адже принаймні двом останнім суперникам українці не поступалися в класі. Тож усі сподівалися щонайменше на вихід до плей-офф чемпіонату Європи. Власне саме таке завдання перед футболістами поставив президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко. 

Віктор Циганков, фото: Getty Images

Здавалося у Сергія Реброва для досягнення цієї мети є необхідний підбір виконавців. Андрій Лунін відіграв майже весь сезон за "Реал" через травму основного голкіпера мадридців Тібо Куртуа. Альтернативою у воротах був перший номер португальської "Бенфіки" Анатолій Трубін.  В центрі оборони діяв один з кращих футболістів цього амплуа в англійської Прем'єр-лізі Ілля Забарний з "Борнмута", а зліва в захисті грав ще один представник АПЛ Віталій Миколенко з "Евертона".  

Справа в півзахисті великі надії покладалися на Віктора Циганкова, який провів блискучий сезон в чемпіонаті Іспанії за "Жирону", а зліва  - на Михайла Мудрика, за якого англійський "Челсі" заплатив "Шахтарю"  100 млн євро.  В атаці ж Сергій Ребров розраховував на ще одного футболіста каталонського клубу Артема Довбика, який став найкращим бомбардиром Ла Ліги. А з лави запасних був готовий допомогти команді Андрій Ярмоленко, який навіть у свої 35 років здавався ще здатним робити різницю на полі.

Невиправдані сподівання 

Георгій Судаков та Денніс Ман (праворуч), Румунія - Україна, Євро-2024, фото: Getty Images

Надії на вдалий виступ на чемпіонаті Європи не справдилися. Ще у товариському матчі з Молдовою травмувався Миколенко. По ходу турніру через ушкодження вилетіли Михайло Мудрик та Віктор Циганков. У підсумку збірна України провалила стартовий матч з Румунією (0:3). Команда Реброва поправила становище завдяки перемозі над Словаччиною (2:1). Але постала перед необхідністю у вирішальній грі в групі перемагати Бельгію. Із зірковою, хоча й розбалансованою, командою Доменіко Тедеско українці зіграли внічию 0:0. Попри те, що Україна набрала з усіма суперниками по 4 очка, саме вона посіла останню позицію та вибула з Євро. Причиною стала гірша різниця забитих та пропущених м'ячів, яку українці "зіпсували" у матчі з Румунією.  

За словами Реброва, команді на турнірі бракувало концентрації, а її лідери не виявили своїх найкращих якостей.  

"Я говорив футболістам, що турнір дуже швидкий, немає часу на розкачку. На мою думку, не тільки в матчі з Румунією наші лідери не показали свій справжній рівень. Зрозуміло, усі очікували іншого результату. Тренери, гравці — теж засмучені", - запевнив Ребров. 

Водночас він висловив переконання, що після розгромної поразки у стартовому матчі від румунів, команда зробила правильні висновки. 

"Вважаю, що після першого матчу в групі ми зробили правильні висновки. Але мені все ще важко пояснити, чому так сталося в грі з Румунією. Ми розібрали з гравцями той перший матч і вже в другому, зі Словаччиною, показали іншу мотивацію. Те саме стосується й поєдинку з Бельгією", - переконував Ребров. 

Старі проблеми

Андрій Ярмоленко, фото: Getty Images

Після невдачі на Євро новим викликом та шансом реабілітуватися для збірної України став виступ у Лізі націй. Наші футболісти в другому дивізіоні змагань потрапили до однієї групи зі ще трьома учасниками фінальної частини чемпіонату Європи - Албанією, Грузією та Чехією. 

Спочатку в турнірі, який провідні збірні сприймають не надто серйозно, перед українцями стояло завдання покращити свій рейтинг, аби опинитися серед сіяних під час жеребкування кваліфікації чемпіонату світу - 2026. 

Проте й у Лізі націй у команди Ребров знову все пішло не за сценарієм. Збірна постійно втрачала через травми важливих виконавців - Віктора Циганкова, Артема Довбика, Олександра Зінченка, Руслана Малиновського. 

Крім цього, для головного тренера все очевиднішою ставала необхідність пошуку заміни старим лідерам - Андрію Ярмоленку та Тарасу Степаненку, які останнім часом грають на колишньому високому рівні лише епізодично. 

Свіжа кров

Іван Калюжний (праворуч), Албанія - Україна, фото: Getty Images

Збірна України й надалі не могла знайти свою гру та зазнала у вересні поразок у двох стартових матчах  Ліги націй - від Албанії (1:2) та Чехії (2:3). А Реброву довелося по ходу турніру міняти завдання та давати шанс новим футболістам.

Це дало й позитивні результати. На позиції опорного півзахисника добре себе зарекомендував Іван Калюжний з "Олександрії", який допоміг команді завершити перше коло перемогою над Грузією (1:0). На місці правого вінгера зіграв Олексій Гуцуляк з "Полісся", на протилежному фланзі з'явився його одноклубник - Олександр Назаренко. А справа у захисті дебютував Олексій Сич з "Руху".       

В другому колі Ліги націй збірна України зіграла внічию з Чехією (1:1) та Грузією (1:1) і перед останнім туром ризикувала навіть вилетіти до третього дивізіону змагань. Але врешті команда Реброва здолала у гостях Албанію (2:1) та фінішувала в групі другою слідом за Чехією. Після невдалого старту для українців все склалося більш-менш вдало і вони отримали право зіграти у стикових матчах за місце у лізі A з Бельгією, матчі з якою відбудуться у березні 2025 року. 

Плани на наступну осінь 

Артем Довбик (праворуч), Грузія - Україна, фото: Getty Images

Так чи інакше, до першого кошика під час жеребкування відбіркового турніру чемпіонату світу - 2026 збірна України не потрапила. Врешті вона опинилася в одній групі з Азербайджаном, Ісландією та переможцем чвертьфіналу Ліги націй між Францією та Хорватією, який також визначиться у березні. 

Якщо хорвати на Євро-2024 також не вийшли до плей-офф та загалом переживають далеко не найкращі свої часи, то французи завжди серед фаворитів. На чемпіонаті Європи - 2024 Франція дійшла до півфіналу, де її зупинили лише майбутні переможці турніру з Іспанії. А у Лізі націй виграли групу з Італією, Бельгією та Ізраїлем.  Щоправда, є й у команди Дідьє Дешама й суттєва втрата. Через конфлікт з головним тренером за збірну відмовився грати її лідер Кіліан Мбаппе, який заявив про бажання зосередитися на виступах за "Реал". Тож, якщо Дешам все ще очолюватиме французів восени 2025 року, коли стартує відбірковий турнір, один з найкращих форвардів світу за них не виступатиме. 

Велика втрата

Михайло Мудрик (праворуч), Україна - Чехія, фото: Getty Images

Українцям від проблем потенційного суперника не легше, адже Франція цілком здатна виставити хоч три рівноцінних склади, а у збірної України також є втрата. У грудні стало відомо, що позитивний тест на допінг здав Михайло Мудрик. Сам вінгер стверджує, що навмисне заборонених препаратів не виживав. Наразі у його справі триває дисциплінарне розслідування, від результатів якого залежить наскільки серйозним буде покарання. Якщо провину буде доведено, то дискваліфікація може сягнути й двох, і чотирьох років.  

Самій збірній через це санкції не загрожують, але Ребров пообіцяв, що УАФ боротиметься за Мудрика, адже для нашої команди важливий кожен гравець. 

"Ми підтримуватимемо гравця, будемо боротися за нього. І я тільки бажаю Михайлу терпіння, щоб він дійсно розумів, що ми його підтримуємо і зробимо усе, щоб цей термін був якомога менший", - сказав Ребров.

У будь-якому випадку, перед збірною України у відборі стоїть непроста задача. Раніше вона потрапила до фінальної частини ЧС лише одного разу - у 2006 році. У нинішній кваліфікації напряму путівки на ЧС-2026 отримають лише переможці груп. Команди, як фінішують другими, зіграють у плей-офф. Там, аби здобути путівку до США, Мексики та Канади, буде необхідно виграти два матчі - півфінальний та фінальний.