Наступ ворога на околицях Бахмута сповільнився майже до повної зупинки. Колонка Сергія Згурця

Захист і оборона Бахмута

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Associated Press сказав, якщо Україна не виграє затяжну битву у ключовому східному місті, то Росія спробує скористатися моментом, аби підштовхнути світ до угоди, яка може вимагати від України неприйнятних компромісів. Разом з тим у Міністерстві оборони України зазначають, що боронять Бахмут так само віддано, як кожен інший населений пункт. Використання наших сил і засобів визначається не політичною доцільністю, а тим, які ресурси необхідні для відсічі ворога та виконання бойових завдань на даному напрямку.

Наступ ворога на околицях Бахмута сповільнився до повної зупинки, чи майже до повної. Ворог зосередився на менших ділянках фронту. Вважаю, що це результат виснаження ворожих сил. Незрозуміло, чи є у ворога достатньо резервів і техніки, щоб відновити динаміку. Є наші контратаки й закріплення у напрямку Кліщіївки. Шляхи забезпечення міста працюють. У Бахмуті зараз тривають бойові дії у міській забудові. Ворог намагається протискатися з півночі, півдня та заходу, але без особливого ентузіазму. У Бахмуті бойові дії тривають на трьох основних напрямках. У північній частині, навколо заводу й у самому заводі "Азот", на півдні по вулиці Корсунського, а також в районі вулиці Маріупольська. Працює артилерія, діють наші снайпери. Також працює бронетехніка, хоча досить обмежено.

Микола Волохов, командир підрозділу розвідників "Terra" у складі тактичної групи "АЗОВ" розповів, що ситуація у Бахмуті зберігається напруженою кілька місяців, але контрольованою. Росіяни намагаються наступати. Працюють ПВК Вагнера та регулярні російські війська. Противник докладає великих зусиль, щоб захопити Бахмут. Нам важко, але ми тримаємось. Міські бої характерні тим, що зміни відбуваються погодинно, якщо не сказати похвилинно. Ворог залучає багато піхоти та намагається видавлювати нас. Але лінія оборони ЗСУ міцно стоїть. Ворог не має успіхів.

Волохов зазначив, що не може свідчити про зменшення інтенсивності бойових дій. Відчувається, що ворог хоче "завершити" з Бахмутом, але останнім часом військових успіхів у нього нема. Сьомий місяць росіяни б'ються за місто. Всім нам потрібно докладати зусиль та підтримувати ЗСУ. Все залежить від нас з вами.

Постанова уряду щодо виробництва вітчизняних безпілотних систем

Наша оборонна промисловість, головно приватна, може продукувати безпілотні розвідувальні і ударні комплекси. 24 березня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №256, яка претендує на те, аби бути революційною. Ця постанова має назву "Про реалізацію експериментального проєкту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва". Постанова запроваджує експеримент на два роки, у якого є дві складові. По-перше, зняття обмежень на рентабельність при виготовленні безпілотних комплексів. Тобто це означає, яку ціну визначено оптимальною, за такою ціною і буде закуповуватися безпілотний комплекс. А друга складова – військові представництва, які впливають на якість зразка та знають процедури відповідності вимог військових, які зараз відводяться у бік і не мають відношення до тих проєктів, що розробляють приватні компанії.

Артем В'юнник, директор науково-виробничої компанії "Атлон Авіа" розказав, що саме прийняття такої постанови вже є революційним. Це рішення уряду фактично зартикулювало, що галузь безпілотних систем є на сьогодні флагманом військово-промислового комплексу України. Це дуже важливе визнання і дасть не тільки юридичні підстави, а й додасть натхнення для команд, які зараз працюють над різними рішеннями для ЗСУ.

В'юнник додав, що треба буде ще подивитися, як ця постанова буде працювати на практиці. Бо, наприклад, за текстом постанови військові представництва позбавлені своїх основних керуючих документів, а додатком до цієї постанови передбачено видання посвідчення про якість продукції. Цікаво, як військове представництво буде видавати посвідчення якості у той час, коли вони не застосовують такі звичні й для них, і для нас процедури.

Директор науково-виробничої компанії "Атлон Авіа" зазначив, що до кінця не розуміє всього контексту та задуму цієї постанови. Але все ж таки у постанові й порядку йдеться про те, що військові представництва замовника приймають відповідну продукцію. За досвідом його компанії саме Міністерство оборони і є військовим представництвом замовника.

Артем зауважив, що є ще одна цікава складова - це висновки експертної установи, тобто КНДІСЕ (Київський науково-дослідний інститут судових експертиз - ред.), який має визначити можливу ціну на цей виріб. Наразі незрозуміло, як ця установа буде видавати висновки. Щоб оцінити вартість одного безпілотника від іншого, потрібні серйозні фахівці, які розуміють відмінності. Наприклад, канал передачі даних може коштувати $500, а може коштувати $25 000. Щобільше, вже є непогані прототипи радіоканалів, які виготовляють наші вітчизняні компанії. Вони вже можуть конкурувати з іноземними рішеннями. І постає питання: Які чинники будуть братися для визначення ціни цього виробу? Потрібно оцінювати можливу вартість тих, чи інших рішень через порівняння з іноземними аналогами. Тоді ціна влаштує й виробників і державу.

Ситуація з цією постановою не є такою однозначною. Розумію, що є багато нюансів, які можуть стриножити ефективність цього рішення. А це означає, що потрібно провести додаткову активну роботу, щоб це стало поштовхом, а не гальмувало розвиток нашої безпілотної авіації.