Як за російські гроші починають замовляти зброю для української армії. Колонка Сергія Згурця

Український ОПК та співпраця із західними партнерами

Почну з новини, яка є важливою і системною для збільшення виробництва української зброї для українських Сил оборони. За два з половиною роки війни наша оборонка, головно приватна, набрала обертів. Збільшилася кількість команд і проєктів, але для замовлення цих озброєнь в Україні зараз бракує грошей. Є дані Мінстратегпрому, що цього року наші заводи та компанії могли б виготовити зброї на $20 мільярдів, але держава змогла законтрактувати лише на 6 мільярдів. Тож один з напрямків – залучення донорських коштів на українську зброю від західних партнерів, зокрема, від Європейського Союзу й окремих країн.

Сьогодні 19 вересня з'явилася новина, що Європейський Союз спрямує певну частину доходів від заморожених російських активів на зброю для України. Перший транш – це 400 мільйонів євро, вже скерований на фінансування українських оборонних підприємств. Зокрема, з них вже оплатили виробництво українських САУ "Богдана". Про це заявила посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова і додала, що Данія була першою країною, яка уклала контракт і оплатила виробництво гаубиць "Богдана" для ЗСУ.

Насправді ці 400 мільйонів євро ще не розподілені по збройових проєктах. Сподіваюся, що пріоритетні проєкти будуть визначені та профінансовані достатньо швидко. Щодо Данії, то вона дійсно стала піонером, бо у липні замовила виробництво 18 САУ "Богдана". Це замовлення є частиною пакета цієї країни, десь на 180 мільйонів євро. До речі, гроші Данія виділила з власного бюджету. Можливо, вони будуть компенсовані ЄС відсотками від заморожених російських активів.

А міністр оборони Данії днями повідомив, що замовлені у липні САУ "Богдана" вже передані до Збройних сил України на початку вересня. Тобто гармати виготовляли в кількості  9 САУ на місяць, що є дуже гарним темпом. На тлі цього Данія закликала європейських партнерів замовляти саме українське озброєння. Адже справа не лише в термінах, а й у тому, що українські зразки дешевші ніж закордонні. І ці зразки ефективніше і простіше обслуговувати, й ремонтувати на тих підприємствах, які їх виготовляли.

Щодо інших замовників, то згадаю про ракету-дрон "Паляниця". Литва інвестує 10 мільйонів євро у виробництво української далекобійної крилатої ракети "Паляниця". "Паляниця" залишається найбільш втаємниченим проєктом української оборонки, але до ворожих цілей цей проєкт вже дістає.

Ситуація на лінії фронту

Другий день поспіль відбувається майже по 200 зіткнень на добу по всій лінії фронту. Це багато - на чверть більше, ніж ще два місяці тому. З 200 зіткнень вчора і сьогодні, половина припадає майже порівну – 40-50 зіткнень – на два напрямки: Покровський і Курахівський, які певним чином взаємозв'язані.

Пам'ятаємо, що на Покровському напрямку ворог досить активно просувався. Зараз він уперся в ділянки в зоні Новогродівки та Гродівки, намагаючись зробити наголос і перекидання зусиль на південь з атаками в зоні Селидового (аби обійти Селидове), а також на місто Українськ.

Знаємо, що туди в серпні була перекинута 15-та бригада оперативного призначення НГУ "Кара-Даг" для посилення позицій та можливостей. Ми вже бачили багато прикладів професійної діяльності цієї бригади на цьому напрямку - від системного знищення ворогів до випадків, коли захоплювали як трофеї російські танки.

Майор Віталій Міловідов, пресофіцер 15-ї бригади оперативного призначення НГУ "Кара-Даг" з Покровського напрямку, розповів, що у зоні відповідальності бригади перебуває місто Селидове. Бойові зіткнення з противником відбуваються на підступах до населеного пункту Михайлівка. Останнім часом всі намагання окупантів були нівельовані нашими підрозділами, які активно застосовують артилерію у комбінації з FPV-дронами. Загарбник, зазнавши втрат на цьому напрямку, намагається знайти більш зручні та уразливіші ділянки, тому в останні дні робить спроби тиснути південніше від населеного пункту Українськ. Має деяке просування. На цьому напрямку українські підрозділи стабільно тримаються, але ворог намагається створити умови, аби південніше обійти Селидове.

Пресофіцер зауважив, що тактика ворога за останні дні на Покровському напрямку суттєво не змінюється. Тобто це піхотні штурми противника невеликими групами до 5-7 військовослужбовців, які намагаються штурмувати наші позиції без залучення важкої та броньованої техніки. Однак окупанти, зіткнувшись з тим, що не можуть просунутися, нарощують темпи завдавання ударів артилерією, також відзначається збільшення скидів та FPV-дронів. На жаль, ворожа артилерія кратно перевищує за кількістю боєкомплектів. Крім того, загарбник використовує КАБи, застосовуючи їх по місту Селидове та навколишніх населених пунктах. Коли динаміка фронту перестає бути динамічною, то противник збільшує використання КАБів.

Майор зазначив щодо кількості використання FPV-дронів, то поки що ми попереду, але ворог залучає низькочастотні FPV-дрони. Противник постійно розвивається, робить висновки, не стоїть на місці, відповідно, оптимізує свої дії. Тому РЕБ – необхідна та важлива частина оборони на всіх напрямках. Селидове частково перебуває під контролем ворожих FPV, деякі логістичні шляхи вони беруть на черговий контроль, тобто навіть без дрона-розвідника, без спостереження ці дрони зависають над шляхами пересування і намагаються уразити будь-яку техніку. На жаль, вже є випадки ураження нашої техніки на околицях Покровська.

Військовослужбовець додав, що попри ворожі КАБи та великокаліберну артилерію, наші підрозділи зобов'язані підкріплюватися та зводити фортифікаційні споруди, бліндажі, окопи - ці всі інженерні заходи проводять на місцях.

Міловідов розказав, що рекрутинг та мобілізаційні заходи до НГУ відбуваються через оголошення рекрутингу, де представники Нацгвардії постійно спілкуються з усіма охочими, роз'яснюють ситуацію проходження служби, специфіку, умови. Потім надсилаютья документи на погодження до військового комісаріату і людину призивають конкретно під відповідну потребу та посаду, яка їй була запропонована. Бо саме на цій посаді людина може принести найбільше користі, навіть якщо вона не була раніше дотична до військового життя. А далі новобранців відправляють до навчального центру НГУ, де вони проходять загальновійськовий курс. У кожному батальйоні є досвідчені інструктори, які проводять додаткову підготовку на місцях відповідно до специфіки підрозділу.