Про це повідомляє шведський телеканал TV4.
Поліція описує спецзахід як раптову "національну подію", для якої звичні поліцейські операції не пристосовані і яка повинна проходити за межами управління. Спецзахід означає, що правоохоронці будуть готуватися до позаштатних подій, які можуть викликати потребу у більшій кількості поліцейських.
"Це внутрішньоорганізаційний спосіб роботи, коли це вважається необхідним. Він передбачає зосередження на конкретній проблемі, якою в цьому випадку є погіршення ситуації з безпекою в Швеції. Ми не повинні дозволити цьому вплинути на наше повсякденне життя. Але ми також повинні бути більш уважними", – розповів речник шведської поліції.
Зазначається, що офіційний рівень терористичної загрози в Швеції перебуває на третьому рівні з п’яти, що означає "підвищену небезпеку". За даними правоохоронців, безпекова ситуація в країні погіршилась, зокрема через акції зі спаленням Корану.
21 січня у Стокгольмі під посольством Туреччини відбулася антитурецька акція, на якій скандальний активіст Расмус Паладан спалив Коран. Після цього візит шведського міністра оборони Пала Джонсона до Анкари скасували після того, а МЗС Туреччини закликало розслідувати інцидент. 28 червня, в день початку мусульманського свята Курбан-байрам, влада Швеції знову дала дозвіл на проведення демонстрації, під час якої біля мечеті у Стокгольмі спалили копію Корану. Згодом шведський прем'єр-міністр Ульф Крістерссон засудив спалення Корану та вибачився перед мусульманами.
Уже 25 січня стало відомо, що Коран у Швеції спалили за сприяння журналіста ультраправого ЗМІ Exakt24 - дочірньої компанії Russia Today - Чанга Фріка.Водночас міністр закордонних справ Фінляндії натякнув, що Росія може бути причетною до протесту зі спаленням Корану, який загрожує зірвати вступ Швеції до НАТО.
Згодом поліція Гельсінкі розповіла, що запобігла спалюванню Корану на акції протесту у фінській столиці минулого тижня. А головна прокуратура Анкари відкрила кримінальну справу щодо політика Расмуса Палудана та представника правого руху Едвіна Вагенсвельда, які знищували копії Корану в Швеції, Нідерландах і Данії.
1 лютого президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявку Швеції на вступ до НАТО, доки там можливі акції зі спалення священної для мусульман книги Корану. У Швеції ж наголосили, що релігійні питання не є частиною умов про вступ до Північноатлантичного альянсу, підписаних Швецією спільно з Туреччиною та Фінляндією.
5 травня шведська прокуратура заочно арештувала крайнього правого активіста Расмуса Паладана через акції зі спалювання Корану в країнах Північної Європи..
2 липня стало відомо, Іран не відправлятиме нового посла до Швеції на знак протесту проти спалення Корану біля мечеті в Стокгольмі. Згодом також в адміністрації талібів заявили, що припиняють всю діяльність Швеції у країні через антитурецьку акцію 21 січня в Стокгольмі, на якій спалили Коран.
Пізніше поліція Стокгольма заявила, що дала дозвіл на акцію протесту чоловікові, який має намір спалити Біблію та Тору біля посольства Ізраїлю у Швеції. Після цього протестувальники увірвалися до посольства Швеції у Багдаді, силою захопили його та підпалили у знак протесту проти спалення Корану, також відсилають посла.
21 липня в Стокгольмі під час санкціонованої акції біля посольства Іраку двоє чоловіків розтоптали Коран, після чого спробували його підпалити.
28 липня Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що "надзвичайно стурбований" наслідками, які можуть викликати події, пов'язані зі спалюванням Корану.