Прем'єр Сербії Вучевич заявив, що країна не підтримає санкції проти РФ за війну з Україною

Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Повноправне членство в ЄС залишається стратегічною метою Сербії", - сказав Вучевич.

Та разом з тим він додав, що "не можна ігнорувати той факт, що процес обтяжений новими політичними критеріями". Вучевич вважає, що в ЄС очікують визнання Сербією незалежності Косово та підтримки санкцій проти Росії через війну в Україну, що за словами прем’єра "принизить" Сербію. 

1 травня Вучевич оголосив парламенти приоритети свого уряду та між іншим зазначив, що Сербія продовжить політику утримання від санкцій. 

"Немає сумнівів, що тиск триватиме, ймовірно, посилюватиметься, але наше зобов’язання залишатися на тих же позиціях залишається", - сказав він.

Попри те, що, за словами Вучевича, Сербія засудила напад Росії на Україну і вважає територіальну цілісність України непорушною, країна "не може і не відмовиться від дружби з Росією, народ якої ми вважаємо братнім, як і з українцями".

Він наголосив, що зовнішня політика Белграда буде керуватися наявними принципами політичної незалежності та військового нейтралітету.

"Незважаючи на суперечливі погляди багатьох на Заході, Китай є дружньою державою, партнером і надійним союзником у захисті нашої територіальної цілісності", - сказав Вучевич.

А попри розбіжності у питанні Косова, Сербія прагне "будувати найкращі відносини" із США.

Ситуація в Косово

Влада Косово 14 грудня 2022 року подала заявку на членство в Європейському Союзі. Згодом уряд Сербії надіслав запит миротворчому контингенту НАТО KFOR з проханням дозволити країні надіслати до Косова до 1000 поліціянтів і армійців. 

Наприкінці 2022 року ЄС і США висловили занепокоєння напруженою ситуацією на півночі частково визнаного Косова й закликали всіх причетних сприяти якнайшвидшій деескалації та утримуватися від провокацій. Після гарантії від США, ЄС та НАТО президент Сербії Александар Вучич закликав сербів припинити протистояння у Косово. НАТО відхилило запит Сербії.

30 травня 2023 року у Звечані, Косово, почалися зіткнення з поліцією після того, як сербські демонстранти спробували зайняти місцеву адміністрацію й перешкодити призначенню нового мера-албанця. Президент Сербії наказав привести армію країни в повну бойову готовність та наблизитися до кордону з частково визнаним Косовом.

У березні зазначалося, що глава європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив про погодження імплементаційного додатка до угоди про нормалізацію відносин між Сербією та Косовом. Однак лідери двох країн не змогли досягти домовленості щодо послаблення напруженості після місцевих косовських виборів на півночі країни, де проживає велика сербська меншина. Згодом там стався спалах насильства через місцеві вибори, які сербська більшість бойкотувала і результати яких не визнала.

24 вересня понад 30 озброєних людей напали на косовських поліцейських в селі Банська поблизу адміністративної межі Сербії та Косово. Премʼєр-міністр Косова Альбін Курті та президент Сербії Александар Вучич відреагували на інцидент.

28 жовтня лідери Італії, Німеччини та Франції зробили спільну заяву за підсумками зустрічі з президентом Сербії Александаром Вучичем і прем’єр-міністром Косова Альбіном Курті.

30 жовтня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Сербія повинна забезпечити де-факто визнання Косово, тоді як Косово має реалізувати план надання етнічним сербам певної автономії.

22 березня Александар Вучич заявив, що Сербія розгляне можливість виходу з Ради Європи у разі прийняття Косово до складу організації.