Польща, Угорщина та Словаччина вийдуть із "зернової" платформи через позов України проти заборони експорту, - ЗМІ

Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що у понеділок, 18 вересня, Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію

Про це агенції PAP повідомило джерело в ЄС.

"Польща, Угорщина та Словаччина відмовляються від роботи в межах платформи через процедурну обережність і той факт, що Україна може використати інформацію, надану в межах координаційної платформи, проти цих трьох країн у розгляді в СОТ" - повідомило джерело.

За даними джерела, ці три країни мають обережність щодо України, яка може використовувати дані, отримані через координаційну платформу, для захисту своїх інтересів у СОТ проти них.

Крім того, Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія - висловили незгоду з українським планом дій щодо заходів нагляду за експортом зерна, який Україна запропонувала на заміну односторонніх обмежень на ввезення нашої продукції.

Раніше торговий представник Тарас Качка сказав в інтерв’ю виданню Politico Brussels Playbook, що Київ готується відповісти на експорт польських овочів і фруктів.

"Важливо довести, що ці дії є юридично неправильними. І тому завтра ми почнемо судові процеси", – заявив Качка.

Після того, як Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що введуть власні заборони на українське зерно після рішення Єврокомісії скасувати обмеження, заступник міністра економіки сказав, що ці заходи сусідніх країн "є заявою про повну недовіру до Європейської комісії".

Качка стверджує, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не лише внутрішньою справою ЄС, але викликала "найбільше системне занепокоєння" тим, чи можуть міжнародні торгові партнери довіряти, що Брюссель говорить від імені ЄС.

"Протягом багатьох років Європейська комісія була організатором торговельних переговорів та інституцією торговельної політики для всього ЄС. І ми раніше працювали на цій основі. Системний підхід Будапешта і Варшави щодо ігнорування позиції інституцій ЄС у торговельній політиці, я думаю, це буде проблемою для ЄС загалом, тому що там немає єдності", – наголосив торговий представник України.

Також зазначається, що Київ планує судитися з країнами у Світовій організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС.

"Я думаю, що весь світ повинен побачити, як країни-члени ЄС поводяться стосовно торгових партнерів і власного Союзу, тому що це може вплинути й на інші країни", - заявив Качка.

Він назвав заборони країн "смішними". На думку заступника міністра економіки, політична заява Угорщини про плани заблокувати торгівлю з Україною, а також повністю ігнорувати Брюссель, є дуже сміливим кроком.

"Якщо Варшава не скасує ці додаткові заборони, ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти та заборонимо імпорт фруктів і овочів з Польщі", - сказав Качка.

Він також відповів на заяву урядів в Будапешті та Варшаві про те, що вони діють, аби захистити своїх фермерів від сплеску українських продуктів, який знизив ціни, що ця аргументація помилкова. За його словами, заборона Польщі не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними.

"Україна готова взяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не створював цунамі в сусідніх країнах, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно в реальному часі", - констатував торговий представник.

Що відомо про заборону на імпорт агропродукції з України

2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.

7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі. 

У квітні БолгаріяСловаччина та Угорщина також вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України. 

29 квітня Єврокомісія домовилася з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною про транзит виробленого в Україні продовольства їхньою територією. 

12 травня Польща, Болгарія, Румунія, Словаччина та Угорщина закликали Єврокомісію продовжити ембарго на агропродукцію з України до кінця року. Чотири країни ЄС наполягатимуть на продовженні обмежень імпорту зерна з України до жовтня. Водночас Угорщина хоче продовження обмежень до 2024 року.  

5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.

У травні з'явилася інформація, що уряд Болгарії пообіцяв скасувати заборону на імпорт агропродукції з України після того, як почнуть діяти заходи ЄС щодо стабілізації ринку сільського господарства.

24 серпня стало відомо, що Угорщина просить ЄС продовжити заборону на імпорт українського зерна.

Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина. 

Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.

12 вересня Рада міністрів Польщі ухвалила резолюцію, в якій закликала Єврокомісію продовжити заборону на імпорт українського зерна після 15 вересня. У документі наголошено: якщо цього не станеться, Польща запровадить таку заборону на національному рівні.

13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України. 14 вересня в парламенті країни проголосували за зняття заборони на імпорт українського зерна з 15 вересня незалежно від рішення Єврокомісії.

Міністерство закордонних справ України у коментарі щодо експорту українських зернових до Євросоюзу наголосило: Україна розраховує, що після 15 вересня європейська сторона скасує будь-які обмеження на українську сільськогосподарську продукцію.

Європейська комісія у п'ятницю, 15 вересня, вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.

Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.

Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.

18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.