Комуністична партія Китаю втручається у вибори в Тайвані, - ISW

Про це пише Інститут вивчення війни.

Комуністична партія Китаю (КПК) втручається у вибори в Тайвані, щоб зашкодити шансам кандидата в президенти від Демократичної прогресивної партії Тайваню (ДПП) Лай Чінг-те та зберегти більшість у Законодавчому юані на президентських і законодавчих виборах в Тайвані 13 січня. КПК вважає Лая та ДПП "сепаратистами", які загрожують статус-кво.

Представник ДПП Чан Чі-хао стверджував, що КПК маніпулювала опитуваннями, використовувала податкові інспекції та розслідування землеустрою, змушувала тайванських бізнесменів висловлювати прокитайську політичну позицію, субсидувала авіаквитки тайванським прокитайським діячам для повернення у Тайвань та використовувала інші форми економічного і військового примусу для втручання у вибори.

"Бюро розслідувань Міністерства юстиції Республіки Китай (MJIB) також вилучило 11,5 млрд нових тайваньських доларів (354,6 млн доларів США) у вигляді незаконних вхідних грошових переказів і попередило, що невідомі іноземні агенти використовують дистанційне фінансування, ставки в інтернеті та когнітивну війну, щоб вплинути на січневі події - президентські та парламентські вибори 2024 року", - йдеться у повідомленні.

MJIB не уточнило походження незаконних грошових переказів, але заявило, що посилить моніторинг громадян КНР, які приїжджають в Тайвань під приводом "соціальної взаємодії". У MJIB заявили, що невідомі організації використовують офшорне фінансування від грошових переказів, щоб робити пожертви політичним кандидатам через тайванських бізнесменів.

29 жовтня анонімний тайванський "високопоставлений урядовець" заявив, що у Тайвані створено спеціальну групу для боротьби з дезінформацією про вибори з боку КНР. Чиновник сказав, що КНР створила мережу в релігійних громадах Тайваню і через ці громади поширює дезінформацію. Члени тайванських буддистських організацій, таких як Fo Guang Shan, і організацій, що поклоняються Мацзу, наприклад, Тайваньське братство Мацу, зустрічалися з офіційними особами Управління у справах Тайваню КНР і Департаменту роботи Об’єднаного фронту у різних місцях між Тайванською протокою.

Що відомо про відносини між Китаєм та Тайванем

Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його частиною "єди

26 березня Гондурас припинив десятилітні дипломатичні відносини з Тайванем на користь їхнього встановлення з Китаєм.

Згодом колишній президент Тайваню Ма Їнцзю відвідав КНР де заявив, що обидві сторони мають працювати разом, аби уникнути війни, адже народи обох держав "є китайцями". Натомість Китай назвав провокацією та "порушенням суверенітету" на той момент заплановану зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті.

У МЗС Китаю заявили, що питання Тайваню є "червоною лінією", яку США не можна перетинати.

5 травня у США наголосили, що у разі виникнення збройного конфлікту між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн щорічно протягом перших кількох років. Вже 8 квітня Китай оголосив триденні військові навчання довкола Тайваню після того, як лідерка острова відвідала США та зустрілася зі спікером палати представників.

На другий день військових навчань, що відбулися 9 квітня, Китай імітував точкові удари по ключових цілях та акваторії Тайваню, своєю чергою уряд острова заявив про активізацію китайської авіації.

10 квітня у МЗС КНР заявили, що "основною нормою" у світі має бути позиція "одного Китаю", а конфлікт з Тайванем - це виключно внутрішня справа держави.

У травні військові Тайваню виявили на одному з островів неподалік від Китаю уламки, ймовірно, китайської повітряної кулі. 

Міністр оборони США Ллойд Остін 3 червня попереджав, що війна за Тайвань була б руйнівною та могла б вплинути на світову економіку. 

Уранці 8 червня у відповідь на входження 37 китайських військових літаків у зону ППО острова, Тайвань активував свої системи. Частина літаків потім полетіла в західну частину Тихого океану. 

9 серпня десять китайських літаків перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка раніше була неофіційним кордоном між Китаєм та Тайванем. За словами міноборони країни, це стало другим подібним вторгненням за тиждень. 

Згодом, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. Тоді ж Державний департамент США закликав країну припинити тиск на острів і розпочати "змістовний діалог".

Міноборони Тайваню повідомило про відновлення військової активності Китаю навколо острова. Зокрема відомо про 13 літаків, що увійшли в зону "реагування" Тайваню, і п'ять кораблів, що здійснюють патрулювання в стані бойової готовності.

Також у відомстві Тайваню заявили, що існує ризик ескалації напруженості та загрозі регіональній безпеці через постійні військові маневри армії Китаю в Тайванській протоці.

У середу, 30 серпня, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі здійснив візит до Китаю з метою стабілізації турбулентних відносин між Лондоном та Пекіном. Того ж дня парламент Британії вперше назвав Тайвань незалежною країною в офіційному документі, порушивши політичне табу під час візиту міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі до Китаю. 

18 вересня Міністерство оборони Тайваню повідомило про 103 китайських військових літака над морем. У відомстві закликали КНР припинити "руйнівні, односторонні дії".

22 вересня Тайвань заявив, що за 24 години виявив 32 літаки військово-повітряних сил Китаю та 7 суден PLAN навкол