103 літаки в просторі: Тайвань заявив, що КНР спричинила серйозні виклики безпеці за останню добу

Про це повідомляє Reuters.

У понеділок, 18 вересня, Міністерство оборони Тайваню закликало Китай припинити "руйнівні, односторонні дії" після повідомлення про різке зростання китайських літаків поблизу острова, попереджаючи, що така поведінка може призвести до різкого зростання напруженості.

Китай, який розглядає демократичний Тайвань як свою власну територію, останніми роками регулярно проводить військові навчання навколо острова, намагаючись відстояти свої претензії на суверенітет і тиснути на Тайбей.

У відомстві Тайваню повідомили про 103 китайських військових літака над морем. 

Карта діяльності Китаю за останні 24 години показала, що винищувачі перетинали середню лінію Тайванської протоки, яка служить неофіційним бар’єром між двома сторонами.

Інші літаки летіли на південь від Тайваню через канал Баші, який відділяє острів від Філіппін.

У супровідній заяві міністерства йдеться про те, що діяльність Китаю за минулу добу спричинила "серйозні виклики" безпеці в протоці та на регіональному рівні.

"Безперервне військове переслідування з боку комуністичних військових може легко призвести до різкого зростання напруженості та погіршити регіональну безпеку. Ми закликаємо владу Пекіна взяти на себе відповідальність і негайно припинити такі деструктивні односторонні дії", - зазначили у відомстві.

Міністерство оборони Китаю не відразу відповіло на запит про коментар.

Представник регіональної безпеки Тайваню повідомив, що на додаток до вторгнення військово-повітряних сил поблизу Тайваню минулого тижня, Китай також направив понад 100 військово-морських кораблів для навчань у регіоні, у тому числі в стратегічних водах Південно-Китайського моря та біля північно-східного узбережжя Тайваню.

Чиновник, ім'я якого відмовилися назвати через делікатність питання, сказав, що ця діяльність чинить тиск на всіх у регіоні, і назвав масштаби військово-морських навчань "найбільшими за останні роки".

Що відомо про відносини між Китаєм та Тайванем

Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його частиною "єдиного Китаю", та неодноразово погрожував вторгненням.

26 березня Гондурас припинив десятилітні дипломатичні відносини з Тайванем на користь їхнього встановлення з Китаєм.

Згодом колишній президент Тайваню Ма Їнцзю відвідав КНР де заявив, що обидві сторони мають працювати разом, аби уникнути війни, адже народи обох держав "є китайцями". Натомість Китай назвав провокацією та "порушенням суверенітету" на той момент заплановану зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті.

У МЗС Китаю заявили, що питання Тайваню є "червоною лінією", яку США не можна перетинати.

5 травня у США наголосили, що у разі виникнення збройного конфлікту між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн щорічно протягом перших кількох років. Вже 8 квітня Китай оголосив триденні військові навчання довкола Тайваню після того, як лідерка острова відвідала США та зустрілася зі спікером палати представників.

На другий день військових навчань, що відбулися 9 квітня, Китай імітував точкові удари по ключових цілях та акваторії Тайваню, своєю чергою уряд острова заявив про активізацію китайської авіації.

10 квітня у МЗС КНР заявили, що "основною нормою" у світі має бути позиція "одного Китаю", а конфлікт з Тайванем - це виключно внутрішня справа держави.

У травні військові Тайваню виявили на одному з островів неподалік від Китаю уламки, ймовірно, китайської повітряної кулі. 

Міністр оборони США Ллойд Остін 3 червня попереджав, що війна за Тайвань була б руйнівною та могла б вплинути на світову економіку. 

Уранці 8 червня у відповідь на входження 37 китайських військових літаків у зону ППО острова, Тайвань активував свої системи. Частина літаків потім полетіла в західну частину Тихого океану. 

9 серпня десять китайських літаків перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка раніше була неофіційним кордоном між Китаєм та Тайванем. За словами міноборони країни, це стало другим подібним вторгненням за тиждень. 

Згодом, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. Тоді ж Державний департамент США закликав країну припинити тиск на острів і розпочати "змістовний діалог".

Міноборони Тайваню повідомило про відновлення військової активності Китаю навколо острова. Зокрема відомо про 13 літаків, що увійшли в зону "реагування" Тайваню, і п'ять кораблів, що здійснюють патрулювання в стані бойової готовності.

Також у відомстві Тайваню заявили, що існує ризик ескалації напруженості та загрозі регіональній безпеці через постійні військові маневри армії Китаю в Тайванській протоці.

У середу, 30 серпня, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі здійснив візит до Китаю з метою стабілізації турбулентних відносин між Лондоном та Пекіном. Того ж дня парламент Британії вперше назвав Тайвань незалежною країною в офіційному документі, порушивши політичне табу під час візиту міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі до Китаю.