Британський парламент вперше назвав Тайвань незалежною країною в офіційному документі

Про це інформує Politico.

Нові формулювання, вказані у звіті, опублікованому в середу впливовим комітетом із закордонних справ Палати громад, ризикують викликати різку негативну реакцію з боку Пекіна. За словами видання, це відбувається в той момент, коли Клеверлі стає першим високопоставленим британським посланником, який відвідає Пекін за п’ять років на тлі холодних відносин.

Politico нагадує, що Пекін давно заперечує державність Тайваню, наполягаючи на тому, що самоврядний демократичний острів є частиною його території. Тільки 13 країн світу дипломатично визнають Тайбей замість Пекіна.

"Тайвань вже є незалежною державою під назвою Китайська Республіка. Тайвань має всі вимоги до державності, включаючи постійне населення, визначену територію, уряд і здатність вступати у відносини з іншими державами - йому бракує лише більшого міжнародного визнання", - йдеться у звіті комітету.

За словами голови Комітету Алісії Кернс з панівної консервативної партії, це перший випадок, коли звіт парламенту Великобританії робить подібну заяву.

"Ми визнаємо позицію Китаю, але ми як комітет із закордонних справ не приймаємо її. Надзвичайно важливо, щоб міністр закордонних справ непохитно і голосно підтримував Тайвань і чітко давав зрозуміти, що ми будемо підтримувати право Тайваню на самовизначення", - сказала Кернс.

Вона також підкреслила, що таке зобов’язання узгоджується не тільки з британськими цінностями, але також служить чітким повідомленням автократичним режимам у всьому світі про те, що суверенітет не може бути встановлений насильством чи примусом.

У своїй доповіді комітет також критикує уряд за недостатню сміливість у підтримці Тайваню і закликає владу розпочати із союзниками підготовку антикитайських санкцій, щоб стримати військові дії Пекіна та економічну блокаду острова, який постачає 90 відсотків найсучасніших у світі напівпровідників.

"Велика Британія могла б налагодити тісніші відносини з Тайванем, якби не була надто обережною щодо образ комуністичної партії Китаю. Велика Британія повинна послабити самовільні обмеження щодо того, хто може спілкуватися з тайванськими офіційними особами. США та Японія показали, що спілкування можливе навіть на найвищому рівні", - йдеться у доповіді.

Парламентарії також закликали уряд тісніше співпрацювати з Токіо і Тайбеєм щодо можливостей кібернетичної і космічної оборони та провести кампанію за прийняття Тайваню до Всеосяжної та прогресивної угоди про транстихоокеанське партнерство (CPTPP), новим членом якої нещодавно стала Велика Британія.

Водночас у доповіді також критикується британський уряд за те, що він приховує свою стратегію щодо Китаю.

"Враховуючи публікацію Німеччиною китайської стратегії, очевидно, що уряд Великої Британії може опублікувати публічну, несекретну версію, яка дасть державному та приватному секторам ті вказівки, яких вони шукають", - йдеться в повідомленні.

Politico зауважило, що уряд прем’єр-міністра Ріші Сунака відмовився від визначення Китаю як широкомасштабної загрози, натомість представив його як "визначальний для епохи та системний виклик".

Що відомо про відносини між Китаєм та Тайванем

Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його частиною "єдиного Китаю", та неодноразово погрожував вторгненням.

26 березня Гондурас припинив десятилітні дипломатичні відносини з Тайванем на користь їхнього встановлення з Китаєм.

Згодом колишній президент Тайваню Ма Їнцзю відвідав КНР де заявив, що обидві сторони мають працювати разом, аби уникнути війни, адже народи обох держав "є китайцями". Натомість Китай назвав провокацією та "порушенням суверенітету" на той момент заплановану зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті.

У МЗС Китаю заявили, що питання Тайваню є "червоною лінією", яку США не можна перетинати.

5 травня у США наголосили, що у разі виникнення збройного конфлікту між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн щорічно протягом перших кількох років. Вже 8 квітня Китай оголосив триденні військові навчання довкола Тайваню після того, як лідерка острова відвідала США та зустрілася зі спікером палати представників.

На другий день військових навчань, що відбулися 9 квітня, Китай імітував точкові удари по ключових цілях та акваторії Тайваню, своєю чергою уряд острова заявив про активізацію китайської авіації.

10 квітня у МЗС КНР заявили, що "основною нормою" у світі має бути позиція "одного Китаю", а конфлікт з Тайванем - це виключно внутрішня справа держави.

У травні військові Тайваню виявили на одному з островів неподалік від Китаю уламки, ймовірно, китайської повітряної кулі. 

Міністр оборони США Ллойд Остін 3 червня попереджав, що війна за Тайвань була б руйнівною та могла б вплинути на світову економіку. 

Уранці 8 червня у відповідь на входження 37 китайських військових літаків у зону ППО острова, Тайвань активував свої системи. Частина літаків потім полетіла в західну частину Тихого океану. 

9 серпня десять китайських літаків перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка раніше була неофіційним кордоном між Китаєм та Тайванем. За словами міноборони країни, це стало другим подібним вторгненням за тиждень. Пізніше, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. 

Згодом, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. Тоді ж Державний департамент США закликав країну припинити тиск на острів і розпочати "змістовний діалог".

Міноборони Тайваню повідомило про відновлення військової активності Китаю навколо острова. Зокрема відомо про 13 літаків, що увійшли в зону "реагування" Тайваню, і п'ять кораблів, що здійснюють патрулювання в стані бойової готовності.

Також у відомстві Тайваню заявили, що існує ризик ескалації напруженості та загрозі регіональній безпеці через постійні військові маневри армії Китаю в Тайванській протоці.

У середу, 30 серпня, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі здійснив візит до Китаю з метою стабілізації турбулентних відносин між Лондоном та Пекіном.