Сьогодні, 15 березня, у робочому форматі стартувало десяте засідання, яке було пов'язане з визначенням переліку та обсягів озброєння, що потрібне для задоволення першочергових потреб ЗСУ. І серед таких потреб є декілька пріоритетів. Один з них - ППО та засоби ППО. Знову на засіданні згадували про постачання Patriot, SAMP/T та ракети для ЗРК. Наступним пріоритетним напрямком є боєприпаси для артилерії та зразки артилерії, запасні частини та пакети технічного обслуговування. Коли ми говоримо про боєприпаси, то йдеться про потребу України від 250 тис. до 600 тис. боєприпасів на місяць, мова йде про калібри 155 мм. До цього часу Україні вже було поставлено 1 млн таких снарядів, але цього, з огляду на інтенсивність бойових дій, замало.
Міністр оборони США Ллойд Остін на засіданні "Рамштайн-10" заявив про пошук інноваційних рішень, аби пришвидшити виготовлення боєприпасів. Зараз розгортається нове виробництво у США, де раніше на рік виготовляли лише 19 тис. боєприпасів, а за два роки збираються підняти виготовлення до 90 тис. на місяць. Такі показники є значними, але недостатніми.
Збільшується виготовлення боєприпасів і у європейських країнах, які збираються підняти темпи виготовлення з 300 тис. до 600 тис. боєприпасів калібру 155 мм. на рік. Зараз так само в Європі розконсервовуються підприємства. У Болгарії починається виготовлення боєприпасів радянських калібрів, які нам також потрібні, навіть більше, ніж боєприпаси калібрів НАТО. Від боєприпасів багато залежить, з огляду на поточні бойові дії, а особливо у контексті підготовки до контрнаступу ЗСУ.
"Рамштайн-10" також має пришвидшити процес передачі озброєнь, про які домовлялися раніше. Тут насамперед йдеться про бронетехніку і танки. Було сказано про танкову коаліцію, до якої увійшли 9 країн з потенціалом у 150 танків Leopard трьох модифікацій. Крім цього є і Challengers, і Abrams, і понад 500 танків Т-72, частину яких ми вже отримали. Тому, Остін і говорив на засіданні "Рамштайн-10" про те, що ці постачання бронетехніки мають створити імпульс на полі бою, а цієї техніки має вистачити для оснащення 9 механізованих та танкових бригад. Але, повторюсь, такі речі ми частково чули й на минулому Рамштайні. Темпи надходження танків є повільнішими, ніж ми хочемо. Однак перші танки Leopard вже в Україні, 40 військовослужбовців пройшли підготовку для 10 танків. Але цього замало з огляду на контрнаступ, а темпи постачання мають бути пришвидшені, на що і натякав міністр оборони Остін.
Окрім танків протягом наступного місяця маємо отримати також нові винищувачі, але це поки умовно нові винищувачі. Це не будуть винищувачі 4-го покоління плюс, які просить Україна, а це МіГ-29 з запасів Польщі та Словаччини. Загалом йдеться про 12 або 14 літаків МіГ-29 з Польщі та 11 зі Словаччини. Всі ці літаки виготовлені до 1992 року, хоча деякі з них пройшли модернізацію. Частина цих літаків може бути використана у бойових діях, а частина піде на деталі для того, аби відновити ті зразки МіГ-29, які у нас вже є. Тобто ми говоримо про те, що з одного боку "Рамштайн-10" є робочим, всі питання зрозумілі та скеровані на посилення наших наступальних та оборонних можливостей. Але розуміємо, що питання часу відіграє ключову роль. Сподіваємося, що "Рамштайн-10" буде серйозним поштовхом, аби й попередні, і нинішні обіцянки були реалізовані максимально швидко.
Сучасна війна - це війна артилерії й безпілотників. Артилерія - це сила та вогонь, яка випалює ворога. А безпілотники - це очі, які допомагають шукати ворожі цілі й корегувати вогонь наших засобів враження. Саме ці дві складові поєднані у роботі наших артилерійських бригад і наших артпідрозділів. Але, як саме? Такі подробиці варто з'ясовувати у людей, які в цьому добре розбираються.
Артем Романюков, командир підрозділу ЗСУ, розказав про свій унікальний підрозділ, який забезпечує цілі для тих, хто стріляє. "Там, де потрібно підсилення нашої артилерії або потрібно краще розвідати, там підключаємось ми й допомагаємо на тих напрямках, де цього не вистачає. Ми працюємо фактично на всіх ділянках фронту. Я називаю нас аутсорс (англ. outsourcing - використання іншого джерела або ресурсу) артилерійської розвідки або підрозділ за викликом. Працюємо там, куди викличуть на допомогу", - пояснює він..
Командир підрозділу ЗСУ зазначив, що безпілотники є складовою, без якої не рухається артилерійська розвідка: "Прогрес безпілотних летальних апаратів зумовлює й прогрес нашого руху до кращої розвідки цілей. Від якісної нічної камери залежить те, чи зможемо ми вночі виявити цілі. Наскільки далеко працює нічна оптика, наскільки далекий зум, наскільки ми можемо наблизити об'єкт та роздивитися, що там. Ми часто бачимо замасковані об'єкти. Але, щоб віддати команду на ураження треба буди на 100% впевненим, що це ворожа техніка. Що цей об'єкт заслуговує, щоб на нього витрачати снаряд. Контрбатарейна боротьба ведеться контрбатарейними радарами. Також засоби радіотехнічної розвідки можуть використовуватися для того, щоб визначати райони, де розташовані цілі. Спектр діяльності нашого підрозділу достатньо великий, але безпілотники займають перше місце".
Романюков підкреслив, що дальність радіуса безпілотника залежить від насиченості ворожими системами ППО на тому чи іншому напрямку. Можна мати довгий бойовий радіус. Але залетівши на 10-15 км вглиб за лінію зіткнення, можна стикнутися з протидією ворожої ППО. Коли йдеться про розвідку, йдеться про висоти, з яких можна дивитися на об'єкт, який цікавить. Можна стати легкою мішенню. Більш важливий не радіус, а час у повітрі. Важлива опція, коли безпілотник має змогу довго перебувати у повітрі. Якщо є комбінована оптика, можна працювати й вдень, і вночі. Завдання передати відеосигнал і сигнал управління на відстань десь 100-150 км - нетривіальна задача. Сучасні бойові радіуси - це 100 км для серйозних апаратів, які ведуть розвідку. Не ті, які летять в один кінець, щоб виконати місію й залишитися там, а ті, які ведуть розвідку й мають передавати сигнали та приносити інформацію у реальному часі.
Артем додав, що багато клопоту доставляє ворожий РЕБ. Як тільки безпілотник підіймається у повітря й наближається до лінії зіткнення, можна не розраховувати на сигнал навігації. Наші західні партнери не вірять, що може бути така щільність засобів придушування. Складно літати під дією РЕБ. І це вагома протидія БПЛА. Протирадіолокаційні ракети є загрозою радіолокаційній станції. Ми маскуємося, щоб ворог з повітря не зміг знайти нас.
Романюков зауважив, що закордонні зразки БПЛА кращі за параметрами та надійніші в експлуатації за зразки українського виробництва. Але це не означає, що українськими безпілотниками неможливо працювати. Однак зрозуміло, в якому напрямку треба розвиватися, коли працюєш з іноземними зразками.