Байден схвалив військову допомогу Тайваню в рамках програми для суверенних держав
Адміністрація президента США Джо Байдена схвалила військову передачу допомоги Тайваню за програмою зовнішнього військового фінансування, або FMF, яка призначена для суверенних держав
Про це інформує Reuters.
На підтримку Тайваню США мають намір виділити до 80 мільйонів доларів коштів.
"FMF буде використовуватися для зміцнення можливостей самооборони Тайваню за допомогою спільних та комбінованих оборонних можливостей та підвищення обізнаності про морську сферу та можливостей морської безпеки", - йдеться у зайві.
Державний департамент підтвердив повідомлення Конгресу і заявив, що рішення про надання Тайваню допомоги FMF не означає жодних змін у політиці США.
Міністерство оборони Тайваню висловило подяку, але заявило, що не коментує деталі допомоги, зазначивши, що Штати вже допомагають зміцнити бойові можливості острова відповідно до чинних політики та законів.
FMF є головним джерелом військової підтримки, яким керує Держдеп США, надає переважно грантову допомогу іншим країнам для придбання американської оборонної техніки та військового навчання за програмою зовнішніх продажів.
Що відомо про відносини між Китаєм та Тайванем
Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його частиною "єдиного Китаю", та неодноразово погрожував вторгненням.
26 березня Гондурас припинив десятилітні дипломатичні відносини з Тайванем на користь їхнього встановлення з Китаєм.
Згодом колишній президент Тайваню Ма Їнцзю відвідав КНР де заявив, що обидві сторони мають працювати разом, аби уникнути війни, адже народи обох держав "є китайцями". Натомість Китай назвав провокацією та "порушенням суверенітету" на той момент заплановану зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті.
У МЗС Китаю заявили, що питання Тайваню є "червоною лінією", яку США не можна перетинати.
5 травня у США наголосили, що у разі виникнення збройного конфлікту між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн щорічно протягом перших кількох років. Вже 8 квітня Китай оголосив триденні військові навчання довкола Тайваню після того, як лідерка острова відвідала США та зустрілася зі спікером палати представників.
На другий день військових навчань, що відбулися 9 квітня, Китай імітував точкові удари по ключових цілях та акваторії Тайваню, своєю чергою уряд острова заявив про активізацію китайської авіації.
10 квітня у МЗС КНР заявили, що "основною нормою" у світі має бути позиція "одного Китаю", а конфлікт з Тайванем - це виключно внутрішня справа держави.
У травні військові Тайваню виявили на одному з островів неподалік від Китаю уламки, ймовірно, китайської повітряної кулі.
Міністр оборони США Ллойд Остін 3 червня попереджав, що війна за Тайвань була б руйнівною та могла б вплинути на світову економіку.
Уранці 8 червня у відповідь на входження 37 китайських військових літаків у зону ППО острова, Тайвань активував свої системи. Частина літаків потім полетіла в західну частину Тихого океану.
9 серпня десять китайських літаків перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка раніше була неофіційним кордоном між Китаєм та Тайванем. За словами міноборони країни, це стало другим подібним вторгненням за тиждень. Пізніше, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США.
Згодом, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. Тоді ж Державний департамент США закликав країну припинити тиск на острів і розпочати "змістовний діалог".
Міноборони Тайваню повідомило про відновлення військової активності Китаю навколо острова. Зокрема відомо про 13 літаків, що увійшли в зону "реагування" Тайваню, і п'ять кораблів, що здійснюють патрулювання в стані бойової готовності.
Також у відомстві Тайваню заявили, що існує ризик ескалації напруженості та загрозі регіональній безпеці через постійні військові маневри армії Китаю в Тайванській протоці.
У середу, 30 серпня, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі здійснив візит до Китаю з метою стабілізації турбулентних відносин між Лондоном та Пекіном. Того ж дня парламент Британії вперше назвав Тайвань незалежною країною в офіційному документі, порушивши політичне табу під час візиту міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі до Китаю.
- Актуальне
- Важливе