Яку допомогу Україні може надати Південна Корея, поки військові КНДР тренуються на полігонах РФ. Колонка Сергія Згурця

Нові кроки співпраці України та Південної Кореї

Україна та Південна Корея посилять обмін розвідданими у зв'язку з залученням Росією північнокорейських військових у війні проти України. Сьогодні, 29 жовтня, про це домовлено між президентами двох країн за підсумками телефонної розмови. Також відомо, що найближчим часом Україну відвідає делегація Південної Кореї, щоб поділитися усією інформацією про відправку військових КНДР до Росії та обговорити подальшу співпрацю. 

Дані розвідок свідчать, що на території Росії вже перебуває 10 або 12 тис. північнокорейських військових, які проходять підготовку на п'яти східних полігонах РФ. Очікується, що частина північнокорейців, які прибули на війну, візьмуть участь у бойових діях на Курщині. Але показово, що і фізичний рівень, і стан підготовки північнокорейських вояків не є таким, щоб можна було їх називати бійцями спецпідрозділів. 

Також КНДР постійно надає Росії артснаряди. Українська сторона каже про передачу 3,5 млн боєприпасів до РФ. І це, до речі, більше, ніж за рік виготовляє сама Росія. Крім того, Північна Корея передає до Росії балістичні ракети KN-23, які є неточними, але все одно створюють тиск на нашу систему протиповітряної оборони. 

Загалом, це суттєва ескалація російської агресії, публічний вступ у війну третьої країни, і тому, окрім занепокоєння від наших партнерів, ми очікуємо на якісь більш рішучі дії. 

З боку Південної Кореї може бути допомога зброєю, може бути співпраця в царині оборонно-промислового комплексу двох країн, це вкрай важливий напрямок. Також поява додаткової сили з КНДР може бути ще одним поштовхом для скасування заборони на використання далекобійного озброєння по території РФ. Ця тема актуальна для України.

Нові реакції США щодо Плану перемоги 
 

Про це місяць тому Володимир Зеленський говорив у Вашингтоні, коли презентував План перемоги. Проте цей План тоді не вплинув на зміну позиції Вашингтона. А сьогодні, 29 жовтня, вийшла стаття у виданні The New York Times, де є нові деталі щодо реакції США на цей План. Там говориться про те, що перелік цілей, що надав Київ для використання по них далекобійною зброєю, більше, ніж є для цього ракет ATACMS, які США обмежено передають Україні. А також, що Україна попросила крилаті ракети Tomahawk з дальністю у сім разів більше, ніж ATACMS.

Tomahawk мають дальність від 1600 км до 2500 км. Ці ракети Київ розглядає, як один з елементів у складі сил неядерного стримування на території України. Проте США не готові піти на цю складову Плану Зеленського. Тож зараз взаємодія з нашими партнерами вкладається в парадигму - зброї вистачає хіба що на те, щоб не програти війну з РФ, а не на те, щоб її виграти.

Наразі динаміка постачання озброєння до України є меншою, ніж це було у 2023 році, коли йшла підготовка до великого контрнаступу ЗСУ. Наші партнери кажуть, що попередні запаси вичерпані, тому зараз все залежить від темпів роботи нашого ОПК, а також оборонної промисловості США та Європи, аби відновити запаси, забезпечити постачання цих озброєнь до України.

Танки від Хорватії

Разом з тим є нові приклади рішень з постачання тих чи інших озброєнь. Зокрема, днями Німеччина та Хорватія мають підписати рамкову угоду, яка передбачає закупівлю 50 танків Leopard 2А8 для хорватської армії. А в цей час Загреб має передати для Сил оборони України 30 танків М-84 та 30 БМП. Відомо, що Хорватія у своєму розпорядженні має десь 70 танків М-84, які мають добрий технічний стан та гарні бойові можливості.

Микола Саламаха, військовий експерт, фахівець з бронетанкової техніки, підполковник запасу ЗСУ, розповів, що історія створення танків М-84 починається ще з Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія, яка отримала від СРСР ліцензію на виробництва танка Т-72М. У Хорватії є підприємство, що займалося модернізацією цих машин. А ті танки, які зараз є на озброєнні збройних сил Хорватії, це М-84, які пройшли вже декілька модернізацій. На цих танках стоїть сучасна система керування вогнем, яка за своїми характеристиками краще, ніж базовий російський танк Т-72Б. А ще це є доброю новиною для механіків-водіїв, які раніше використовували танк Т-72, бо для них М-84 буде знайомим. Але командиру та навіднику доведеться трохи повчитися системі керування вогнем "Омега-84", де стоять словенські приціли, прилади спостереження, тому це потребує певної допідготовки.

Фахівець з бронетанкової техніки зауважив, що майже за три роки війни роль танків не змінилася, однак досить серйозно ускладнилося життя на полі бою. Адже сучасні бойові дії – масове застосування протитанкових мінних полів, використання високоточних боєприпасів та нових засобів ведення війни, які ми зараз називаємо дрони, FPV-дрони. Зараз на полі бою зіткнулися дві дуже потужні, у технічному та науковому потенціалі, держави. Бачимо на власні очі, що відбувається, - танки доводиться захищати антидроновими сітками, саморобними "мангалами" (захисні ґрати, наварені над баштою танка), засобами РЕБ.

Підполковник запасу ЗСУ дав коментар щодо нашої тактики застосування танків, зазначивши, що є певні моменти, які відбиваються на використанні бронетанкової техніки на полі бою. На жаль, на рівні командування батальйонів та бригад на сьогодні немає єдиного розуміння, як використовувати танки, погоджувати взаємодію танкістів та піхоти. Досить часто командири ставлять задачу, щоб танки обстріляли певні позиції або вийшли на "полювання", і це така демонстрація наявності танків, які своєю присутністю показують підтримку піхоти. Також треба розуміти, що ворог має розвідувальні дрони, баражуючі боєприпаси, тому влаштовує "полювання" на ті наші танки, які намагаються здійснювати ризиковані операції на полі бою.

Військовий експерт додав щодо БМП, то оптимальним варіантом є американська Bradley, яка може бути в кількох варіантах. У нас вже є на озброєнні в досить серйозній кількості версія M2A2 ODS-SA. А також може бути машина вогневої підтримки М2А3 Bradley, М2А7 – більш сучасна машина. США має велику кількість машин БМП, тому протягом досить короткого часу можуть підготувати передачу декількох сотень таких машин. На це треба розраховувати в першу чергу, тому мають працювати й дипломати, і парламентарії, і військові, бо це оптимальний шлях.