"Будь-яка неправильна дипломатія української влади відображатиметься на біженцях": депутатка Клименко про загострення між Києвом і Варшавою

Про це вона заявила в етері телеканалу "Еспресо".

"Моя оцінка: взагалі відсутність стабільної міжнародної політики. Це не стосується лише поляків, з якими ми утворили скандал на рівному місці. Ми повинні розуміти наслідки цього скандалу, ми повинні розуміти, що в Польщі живе 4 млн українців, які відчують ставлення до себе повною мірою на побутовому рівні й будь-яка неправильна дипломатія української влади буде, на жаль, відображатися на біженцях, які зараз змушені перебувати в Польщі", - зазначила вона.

Також Клименко наголосила на тому, що Польща є основним транзитером зброї для України, а також є одним із наших лобістів у НАТО та Євросоюзі.

"Тому робити такі необдумані економічні війни на рівному місці, навіть, якщо поляки мають іншу думку, щодо нашого агросектора й щодо наших експортних можливостей - м'яко кажучи, не варто. Дипломатія від "всі нам повинні у світі" повинна перейти на "дякую, допоможіть нам, якщо ви можете", - додала вона.

Заборона на імпорт агропродукції з України

2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.

7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі. 

У квітні Болгарія, Словаччина та Угорщина також вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України. 

5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.

Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина. 

Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними.

13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України.

Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку.

Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції.

Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС.

18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною.

Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов.

19 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини. У четвер, 21 вересня, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів телефонну розмову зі своїм польським колегою Робертом Телусом.

Натомість 20 вересня президент Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів, якщо Київ продовжить "загострювати конфлікт".

20 вересня посла України Василя Зварича викликали до МЗС Польщі через заяви Зеленського про те, що блокування експорту зерна деякими країнами на руку РФ.

Також 20 вересня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна більше не передає зброю для України.  

Президент Польщі Анджей Дуда висловив жаль з приводу слів українського голови держави Володимира Зеленського про сільськогосподарську продукцію та заборону на українське зерно, яку ввели три країни ЄС. 

У четвер, 21 вересня, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський провів телефонну розмову зі своїм польським колегою Робертом Телусом.