Очільниця МЗС Фінляндії допустила можливість введення військ в Україну в довгостроковій перспективі

Про це повідомляє Financial Times.

"Зараз не час відправляти війська на землю, і ми навіть не хочемо обговорювати це на даному етапі. Але в довгостроковій перспективі, звичайно, ми не повинні нічого виключати", - заявила вона.

Водночас Валтонен зауважила, що тримати Росію в здогадках щодо того, якими будуть подальші дії союзників України, зовсім не є помилкою.

"Навіщо нам, особливо не знаючи, куди піде ця війна і що станеться в майбутньому, розкривати всі наші карти? Я справді не знаю", - додала вона.

Інгріда Шимоніте, прем'єр-міністр Литви, також схвально відгукнулася про спробу Макрона створити "стратегічну невизначеність".

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що слова Макрона "дещо розбудили лідерів Європи".

"Це змушує Путіна замислитися над тим, що насправді може зробити Європа. Таке нестандартне мислення є корисним", - пояснив він.

Однак деякі чиновники та дипломати ставлять під сумнів, чи може Франція зробити більше в практичному плані, щоб допомогти Україні. 

Європейський посол у країнах Балтії заявив, що захоплюється "великим жестом" Макрона щодо України, але сумнівається, що Франція завжди виконує свої риторичні обіцянки. 

Один балтійський військовий сказав, що Макрон створив "першу стратегічну дилему для Росії", але його заява була "тонкою" і, схоже, Франція не продумала наступні кроки.

Що передувало

26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку російського президента Володимира Путіна. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни - члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни.

29 лютого прем'єр-міністрка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну.

4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього. 5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дискусія, спровокована словами президента Франції Емманюеля Макрона про розміщення західних військ в Україні, заощадить багато часу Європі на усвідомлення того, що потрібно зробити більше.

Макрон, коментуючи порушену ним ідею відправлення західних військ в Україну, наголосив, що Франція рішуча і готова вкладати ресурси для досягнення перемоги над РФ.

Ліві та праві французькі партії розкритикували позицію президента Емманюеля Макрона щодо підтримки України, яку він висловив в інтерв'ю 14 березня.

Прем'єр-міністрка Латвії Евіка Сіліня заявила, що підтримує ідею президента Франції Емманюеля Макрона щодо відправлення військ НАТО в Україну для навчання.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Франції Емманюель Макрон мав на увазі можливість навчання, коли казав про відправлення західних військ в Україну.

29 березня повідомлялось, що за даними дослідницької служби бундестагу, розгортання сухопутних військ країни НАТО в Україні не призведе автоматично до того, що всі інші країни Альянсу стануть сторонами конфлікту.