У бундестазі вважають, що розгортання сухопутних військ країни НАТО в Україні не означає автоматичного вступу в конфлікт інших членів Альянсу, - ЗМІ

Про це повідомляє DPA.

У неопублікованому звіті парламентської експертної групи про стан справ йдеться, що держава, про яку йде мова, дійсно сама стане стороною конфлікту.

"Якщо держава-член НАТО діє в односторонньому порядку — тобто не в рамках раніше вирішеної операції НАТО та поза структурами військового командування НАТО — ні НАТО в цілому, ні інші країни-партнери НАТО не стають сторонами конфлікту", — йдеться в документі.

Депутатка бундестагу Беатрікс фон Шторх запитала, як вплине введення сухопутних військ однієї з країн НАТО на так звану "справу Альянсу", в рамках якої члени НАТО зобов'язані підтримувати один одного.

"Якщо війська держави-члена НАТО візьмуть участь у колективній самообороні (ст. 51 Статуту ООН) на користь України в наявному конфлікті (між Росією та Україною) і будуть атаковані іншою стороною конфлікту (Росією) під час бойових дій у зоні конфлікту, це не буде випадком ст. 5 Договору НАТО", - відповіли експерти Бундестагу.

Вони зазначили, що стаття 5 Договору НАТО пов'язана з країнами НАТО і військами, які зазнали нападу на їхній території або над нею.

Там також зазначили, що військові дії французьких сухопутних військ на користь України ґрунтуватимуться на колективному праві на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН і, отже, будуть допустимі за міжнародним правом.

"Військова реакція Росії проти цілей у Франції, з іншого боку, становитиме "збройний напад", що суперечить міжнародному праву, у розумінні статті 5 Договору НАТО", - додали експерти.

Що передувало

26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку російського президента Володимира Путіна. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни - члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни.

29 лютого прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну.

4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього. 5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дискусія, спровокована словами президента Франції Емманюеля Макрона про розміщення західних військ в Україні, заощадить багато часу Європі на усвідомлення того, що потрібно зробити більше.

Макрон, коментуючи порушену ним ідею відправлення західних військ в Україну, наголосив, що Франція рішуча і готова вкладати ресурси для досягнення перемоги над РФ.

Ліві та праві французькі партії розкритикували позицію президента Емманюеля Макрона щодо підтримки України, яку він висловив в інтерв'ю 14 березня.

Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що підтримує ідею президента Франції Емманюеля Макрона щодо відправлення військ НАТО в Україну для навчання.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Франції Емманюель Макрон мав на увазі можливість навчання, коли казав про відправлення західних військ в Україну.