Тайвань зафіксував 28 китайських літаків у своїй зоні ППО

Про це інформує Reuters. 

Китайські військові літаки, в тому числі винищувачі J-10, пролетіли над південно-західним кутом ідентифікаційної зони протиповітряної оборони острова близько 6 ранку. Частина з них перетнула протоку Баші для проведення навчань з китайським авіаносцем "Шаньдун".

Тайванські військові стежили за ситуацією: вони підняли в повітря літаки власних військово-повітряних сил і активували системи протиповітряної оборони. 

Крім того, через протоку Баші і Міяко в Тихий океан пройшли 20 китайських військових кораблів, в тому числі есмінці. 

За словами джерела видання, китайські військово-морські маневри, а також навчання авіаносної групи стали "очевидним викликом" нещодавній військовій діяльності США і їхніх союзників в регіоні.

Зазначається, що протягом останніх кількох років Китай посилює свої військові операції навколо Тайваню у відповідь на те, що він називає "змовою" між силами, що виступають за незалежність Тайваню, і США.

Що відомо про відносини між Китаєм та Тайванем

Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його частиною "єдиного Китаю", та неодноразово погрожував вторгненням.

26 березня Гондурас припинив десятилітні дипломатичні відносини з Тайванем на користь їхнього встановлення з Китаєм.

Згодом колишній президент Тайваню Ма Їнцзю відвідав КНР де заявив, що обидві сторони мають працювати разом, аби уникнути війни, адже народи обох держав "є китайцями". Натомість Китай назвав провокацією та "порушенням суверенітету" на той момент заплановану зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером Палати представників США Кевіном Маккарті.

У МЗС Китаю заявили, що питання Тайваню є "червоною лінією", яку США не можна перетинати.

5 травня у США наголосили, що у разі виникнення збройного конфлікту між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн щорічно протягом перших кількох років. Вже 8 квітня Китай оголосив триденні військові навчання довкола Тайваню після того, як лідерка острова відвідала США та зустрілася зі спікером палати представників.

На другий день військових навчань, що відбулися 9 квітня, Китай імітував точкові удари по ключових цілях та акваторії Тайваню, своєю чергою уряд острова заявив про активізацію китайської авіації.

10 квітня у МЗС КНР заявили, що "основною нормою" у світі має бути позиція "одного Китаю", а конфлікт з Тайванем - це виключно внутрішня справа держави.

У травні військові Тайваню виявили на одному з островів неподалік від Китаю уламки, ймовірно, китайської повітряної кулі. 

Міністр оборони США Ллойд Остін 3 червня попереджав, що війна за Тайвань була б руйнівною та могла б вплинути на світову економіку. 

Уранці 8 червня у відповідь на входження 37 китайських військових літаків у зону ППО острова, Тайвань активував свої системи. Частина літаків потім полетіла в західну частину Тихого океану. 

9 серпня десять китайських літаків перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка раніше була неофіційним кордоном між Китаєм та Тайванем. За словами міноборони країни, це стало другим подібним вторгненням за тиждень. 

Згодом, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. Тоді ж Державний департамент США закликав країну припинити тиск на острів і розпочати "змістовний діалог".

Міноборони Тайваню повідомило про відновлення військової активності Китаю навколо острова. Зокрема відомо про 13 літаків, що увійшли в зону "реагування" Тайваню, і п'ять кораблів, що здійснюють патрулювання в стані бойової готовності.

Також у відомстві Тайваню заявили, що існує ризик ескалації напруженості та загрозі регіональній безпеці через постійні військові маневри армії Китаю в Тайванській протоці.

У середу, 30 серпня, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі здійснив візит до Китаю з метою стабілізації турбулентних відносин між Лондоном та Пекіном. Того ж дня парламент Британії вперше назвав Тайвань незалежною країною в офіційному документі, порушивши політичне табу під час візиту міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі до Китаю.