Генерал США сумнівається у планах Китаю захопити Тайвань військовим шляхом

Про це повідомляє Bloomberg.

Така думка Брауна зменшила напруженість між США і Китаєм щодо острова перед зустріччю президента США Джо Байдена з лідером Китаю Сі Цзіньпінем.

"Я справді думаю, що не обов’язково хоче захопити Тайвань силою. Він спробує використати інші способи зробити це», — сказав журналістам голова Об’єднаного комітету начальників штабів Браун.

Він додав, що раніше написав своєму китайському колезі, генералу Лю Чженлі, щоб встановити лінії зв’язку, але ще не спілкувався з ним безпосередньо.

"Якщо випаде можливість, я обов’язково візьму участь", — сказав Браун.

Що відомо про відносини між Китаєм і Тайванем

Протягом останніх років Пекін проводить політику дипломатичної ізоляції Тайваню, змушуючи інші країни визнати його своєю частиною.

26 березня Гондурас припинив десятилітні дипломатичні відносини з Тайванем на користь встановлення таких із Китаєм.

Згодом колишній президент Тайваню Ма Їнцзю відвідав КНР, де заявив, що обидві сторони мають працювати разом, аби уникнути війни, адже народи обох держав "є китайцями". Натомість Китай назвав провокацією та "порушенням суверенітету" на той момент заплановану зустріч президентки Тайваню Цай Інвень зі спікером палати представників США Кевіном Маккарті.

У МЗС Китаю заявили, що питання Тайваню є "червоною лінією", яку США не можна перетинати.

5 травня у США наголосили, що в разі виникнення збройного конфлікту між Китаєм і Тайванем світова економіка втрачатиме до $1 трлн щорічно протягом перших кількох років. Вже 8 квітня Китай оголосив триденні військові навчання довкола Тайваню після того, як лідерка острова відвідала США та зустрілася зі спікером палати представників.

На другий день військових навчань, що відбулися 9 квітня, Китай імітував точкові удари по ключових цілях та акваторії острова, своєю чергою уряд Тайваню заявив про активізацію китайської авіації.

10 квітня у МЗС КНР заявили, що "основною нормою" у світі має бути позиція "одного Китаю", а конфлікт з Тайванем - це виключно внутрішня справа держави.

У травні військові Тайваню виявили на одному з островів неподалік від Китаю уламки, ймовірно китайської повітряної кулі. 

Міністр оборони США Ллойд Остін 3 червня попереджав, що війна за Тайвань була б руйнівною та могла б вплинути на світову економіку. 

Уранці 8 червня, у відповідь на входження 37 китайських військових літаків у зону ППО острова, Тайвань активував свої системи. Частина літаків потім полетіла в західну частину Тихого океану. 

9 серпня десять китайських літаків перетнули середню лінію Тайванської протоки, яка раніше була неофіційним кордоном між Китаєм та Тайванем. За словами міноборони країни, це стало другим подібним вторгненням за тиждень. 

Згодом, 19 серпня, Китай розпочав військові навчання навколо Тайваню у відповідь на візит віцепрезидента Вільяма Лая до США. Тоді ж Державний департамент США закликав країну припинити тиск на острів і розпочати "змістовний діалог".

Міноборони Тайваню повідомило про відновлення військової активності Китаю навколо острова. Зокрема відомо про 13 літаків, що увійшли в "зону реагування" Тайваню, і п'ять кораблів, що здійснюють патрулювання в стані бойової готовності.

Також у відомстві Тайваню заявили, що існує ризик ескалації напруженості та загрози регіональній безпеці через постійні військові маневри армії Китаю в Тайванській протоці.

У середу, 30 серпня, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі здійснив візит до Китаю з метою стабілізації турбулентних відносин між Лондоном та Пекіном. Того ж дня парламент Британії вперше назвав Тайвань незалежною країною в офіційному документі, порушивши політичне табу під час візиту міністра закордонних справ Джеймса Клеверлі до Китаю. 

18 вересня Міністерство оборони Тайваню повідомило про 103 китайських військових літаки над морем. У відомстві закликали КНР припинити "руйнівні, односторонні дії".

Щоб запобігти перемозі кандидата в президенти від Демократичної прогресивної партії Тайваню на президентських і законодавчих виборах, Комуністична партія Китаю використовує економічний і військовий тиск, втручаючись у вибори.