Після відходу ЗСУ з Великої Новосілки ворог опинився у вкрай складних умовах. Колонка Сергія Згурця

Призначення нового командувача ОСУВ "Хортиця"

З неділі, 26 січня, генерал-майора Михайла Драпатого рішенням Володимира Зеленського призначено командувачем оперативно-стратегічного угрупування "Хортиця" замість Андрія Гнатова, який перейшов на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України. ОСУВ "Хортиця" відповідає за ділянку, що простягається від Куп'янська до Лиманського напрямку і до Великої Новосілки, тобто це зараз всі найпроблемніші напрямки.

Наразі є щонайменше сім таких складних ділянок, де ворог утримує ініціативу і де зосереджена щонайменше половина з усього угрупування російських військ, тобто половина від 570 тис. на напрямку дій військ "Хортиця".

Нову посаду Михайло Драпатий поєднуватиме з поточною посадою командувача Сухопутними військами, так само як це робив Олександр Сирський. Драпатому 42 роки, він представник нового покоління українських військових, який почав війну ще комбатом 10 років тому, і зараз має велику довіру всередині армії. Зараз на нього є велике сподівання, аби забезпечити стабілізацію на складній лінії фронту. Як хтось сказав: "Будемо сподіватись на талант нового командувача". 

Але особисто я не очікую швидкого дива, тому що йдеться про необхідність виправлення системних проблем, які накопичились у Силах оборони, -  брак піхоти та резервів, проблеми з управлінням через певну стилістику, за якої бойові дії ведуться різними угрупованнями, батальйонами. Тому одночасно Драпатому потрібно планувати й вести бойові дії на складній ділянці фронту і займатися підготовкою резервів, змінами штатних структур.

Також ми пам'ятаємо про потребу переходу на дивізії чи корпуси, які мають покласти край строкатості використання та застосування окремих бригад. І все це має робити одна людина. Це вкрай складне завдання для Михайла Драпатого, але сподіваємось, що у нього все вийде.

Це ставить питання про збільшення кількості людей, яким можна довіряти такі складні завдання, і необхідність давати можливості й іншим молодим офіцерам, генералам доводити свою відданість і професійність на різних ділянках фронту.

Про ситуацію на лінії фронту Велика Новосілка

Насамперед згадаю ситуацію поблизу Великої Новосілки. Це селище, що витримало оборону у 2022 році, стало одним із центрів контрнаступу у 2023 році. Під тиском противника наші війська відійшли з Великої Новосілки у 2025 році. Об’єктивно це досить серйозна втрата на цьому напрямку, бо пов'язана як із браком бійців, так і з певними прорахунками в обороні. 

Згадаємо один приклад, коли після захоплення Вугледара противник досить швидко просувався від Золотої Ниви між річками Кашлагач і Шайтанка з північного сходу впритул до Великої Новосілки, і на цьому просуванні не було ані замінованих доріг, ані протитанкових засобів, які б стримували ворога. Це один такий маленький фрагмент того, як досить швидко загарбник просувався до Великої Новосілки, а потім реалізовував свою сталу стратегію охоплення по флангах, перерізання логістичних шляхів.

Упродовж трьох місяців наші військові тримали оборону за вкрай складних умов, в оперативному оточенні. Звісно, це викликало питання - що буде далі? Тому що наш гарнізон був затиснутий з півночі, півдня та сходу. А з заходу розташована річка Мокрі Яли, через яку нашим військовим доводилося переправлятися. І це був єдиний шлях для забезпечення поповнення нашого військового угруповання на цій ділянці.

Але вчора, 26 січня, була гарна і важлива новина від 110-ї Окремої механізованої бригади, яка тримала оборону на цій ділянці, де військові цієї бригади написали: "З районів, де виникла загроза оточення, наші підрозділи, використовуючи погодні умови, уміло відійшли. І це не означає, що ми повністю відійшли з міста, бо бої у Великій Новосілці тривають". Тобто наразі всі дії направлені на мінімізацію власних втрат та максимальне ураження противника.

І зараз йдеться про те, що якщо ворог зайшов у Велику Новосілку, а наші війська відійшли за річку Мокрі Яли, то тепер росіяни опиняються у вкрай складних умовах, тому що далі є нова лінія оборони. Зараз 110-та бригада максимально знищує противника, який не може рухатись вперед і якому перешкоджає річка Мокрі Яли. 

Що буде згодом і як буде розвиватися ситуація - побачимо. Є й панівні висоти, де вже збудована нова лінія оборони, сподіваюсь, що вона відповідає нашим потребам. Куди буде рухатись противник, будемо оцінювати після того, як ворог здійснить перегрупування, але головні маркери доводять, що ворог буде концентрувати свої зусилля на напрямку Слов'янська та Краматорська.

Це для противника буде пріоритетний напрямок, з огляду на те, що там побудована логістика і це відповідає політичним завданням - максимально захопити територію Донецької області. Чи вдасться це ворогу, побачимо. Це буде залежати від того, якими силами та засобами, якими контрдіями відповідатимуть наші Збройні Сили на ці намагання окупантів.

Сіверський напрямок

Ворог також буде намагатися активізувати свої дії й на інших напрямках. До таких напрямків, зокрема, належить і Сіверський напрямок. Ця ділянка начебто не виглядає такою активною, але насправді має суттєве значення з погляду намірів противника.

Микола Гриценко, молодший лейтенант, начальник штабу 4-го батальйону оперативного призначення "Сила свободи" бригади "Рубіж" НГУ з Сіверського напрямку, розповів, що останні 2-3 місяці противник активізувався, почав інтенсивніше проводити наступально-штурмові дії з намаганням пробити наш передній край оборони. Бригада "Рубіж" стоїть на одній з гарячих точок зіткнення на цьому напрямку. Ворог здійснює штурми різними способами, тобто і в пішому порядку, і залучає бронетехніку, а також використовує і більш мобільну техніку – мотоцикли, багі, легкові автомобілі.

Молодший лейтенант зауважив, що зараз найефективніший спосіб контрдії противнику – знищення ворожих вогневих засобів і точок зльоту БПЛА. Окупанти так само працюють проти українських підрозділів, розуміють, що найрезультативніший наш засіб – дрони, тому вони намагаються вичисляти наші точки зльоту та працювати по них, а потім йти в наступально-штурмові дії. Завдяки тому, що ми проводимо аналіз, виставляємо додаткові та бойові точки запуску БПЛА, ворог не встигає по нас працювати. Коли ми виявляємо точки зльоту ворожих БПЛА, відразу їх знищуємо, і поки у противника нема "очей", він залишається безпорадний і не може проводити штурмові дії, тому російські вояки сидять у глухій обороні.

Начальник штабу 4-го батальйону бригади "Рубіж" додав, що противник, виявляючи нашу позицію, знищує її, "трамбуючи" по ній цілодобово. Наші бійці так не працюють, економлять боєприпаси, яких нема у такій кількості як у росіян, але у нас є мінометні боєприпаси та боєприпаси для ствольної артилерії. Ми не можемо ефективно працювати на контрбатарейну боротьбу, а перекриваємо ці завдання за допомогою наших БПЛА. Однак знищувати противника на підходах, використовуючи артилерію та міномети, ми можемо спокійно завдяки навченості та злагодженості наших мінометників та артилеристів.

Гриценко зазначив, що ворог щоденно використовує авіацію, у смузі відповідальності бригади постійно залітають КАБи, ФАБи різних типів. Противник намагається працювати переважно по центрах прийняття рішень – штаби, логістичні точки, а не по передньому краю. Це не дуже успішно йому вдається, він не може ефективно провести розвідку, бо ворожі крила знищуються нашими FPV-дронами. Зазвичай удари загарбника відбуваються будь-куди: по полях чи по якімсь невідомим хатам. Окупанти намагаються завдавати ударів з повітря, але неефективно.

Офіцер пояснив, що часу на підготовку бійців, які приходять в бригаду після мобілізації, вистачає. Спочатку йде етап загального військового вишколу, який триває як мінімум 2 місяці, потім - ще місяць злагодження всередині підрозділу, щоб людина зрозуміла, як працює підрозділ. І тільки після цих етапів боєць заходить на позиції, не на передній край, адаптовується до реалій війни. І якщо йому вдається впоратися з тим навантаженням, тоді він може нести службу на передній лінії.