Кремль перестрахувався у питанні свого головного опонента: Фейгін про вбивство Навального

Про це він розповів у етері Еспресо.

"Я схильний вірити версії, яку сам висловив до того, як її висловили ФБК (Фонд боротьби з корупцією). У своєму виступі Марія Певчих (російська журналістка- розслідувачка), це така важлива фігура всередині системи команди Навального, заявила, що готувався якийсь обмін. Я вірю, що Захід намагався Навального обміняти, витягнути з російської в'язниці. Чому Путін його вбив? По-перше, він всіх вбиває", - зауважив Марк Фейгін.

За його словами, Навального вони намагалися вбити у 2020 році, коли труїли його "новачком". На помсту вони вбили Пригожина. Вони вбили багато інших людей.

"Чому ж їм не вбити Навального на випередження? У в'язниці він би не зміг мати вплив, а якби він опинився на волі у Європі чи Америці, хтось би міг за нього поручитися? Якою б була його біографія? Який би виклик він кинув Кремлю? Це питання не страху, так вони бачать рішення питання. Всі проблеми вони бачать як цвяхи, які треба забити молотком, а іншого бачення у них нема. Щобільше вони не бояться наслідків. Раніше вони якоїсь побоювалися, кружляли. А зараз провели вибори так, як провели, навіть свого ж кандидата Надєждіна, якого висунули, взяли та не допустили до виборів, хоча він був абсолютно контрольований. Вони навіть у цьому питанні вирішили перестрахуватися. Так чому ж їм було не перестрахуватися у питанні головного опонента Кремля? Навальний дійсно був антисистемним політиком. Ми всі розуміли, що вони живим його не відпустять", - резюмував опозиційний політик.

Смерть Навального: що відомо

У п'ятницю, 16 лютого, федеральна служба виконання покарань РФ заявила про смерть ув'язненого опозиціонера Олексія Навального.

Того ж дня сотні протестувальників вийшли на вулиці європейських міст, щоб висловити своє обурення смертю Навального, звинувачуючи в цьому Путіна. У Росії ж не дозволяють класти квіти в пам'ять про опозиціонера. 

При цьому близьким Навального відмовляються показувати та віддавати його тіло. 

Перед цим російська еміграційна "Нова газета. Європа" розповіла, що тіло Олексія Навального нібито вкрито синцями. Це може бути як після побоїв, так і внаслідок судом, викликаних дією отрути.

З посиланням на власні джерела у слідчому комітеті Росії та оточенні Навального російське опозиційне видання Sota повідомило, що він загинув від поступового отруєння малими дозами.

Очільниця комітету бундестагу з питань оборони Марі-Агнес Штрак-Циммерманн заявила, що смерть російського опозиціонера має підштовхнути канцлера Німеччини Олафа Шольца до відправки крилатих ракет Taurus в Україну, а сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав оголосити Росію державою-спонсором тероризму.

Станом на 19 лютого у 32 російських містах після смерті найзапеклішого опонента Путіна було затримано понад 400 активістів під час заходів з покладання квітів.

Міністри закордонних справ Литви та Німеччини Габріелюс Ландсбергіс й Анналена Бербок заявили, що після смерті Навального ЄС має щонайменше посилити санкції проти РФ. Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що члени Євросоюзу запропонують запровадити новий пакет проти Кремля.

МЗС кількох країн викликали послів РФ через убивство Навального.

Мати Навального заявила, що їй дозволили впізнати сина, але слідство тисне на неї, ставлячи умови, що його мають поховати таємно.

23 лютого російські слідчі зателефонували матері Олексія Навального та поставили їй ультиматум: або вона погоджується на таємний похорон сина, або вони поховають його в колонії.

У суботу, 24 лютого, мати загиблого у в’язниці російського опозиціонера Олексія Навального домоглась, аби влада повернула тіло її сина.

У понеділок, 26 лютого, соратники російського опозиціонера Олексія Навального заявили, що напередодні його смерті у Росії готувався обмін політика.

Соратники Олексія Навального заявили, що ритуальні агентства отримують погрози й жоден катафалк не погоджується везти тіло російського політика в церкву.

1 березня Навального поховали у Москві. Попрощатися з ним прийшли тисячі людей. На похороні також були присутні посли США, Німеччини, Франції та низки інших країн, зокрема і ЄС.