Експрезидент Південної Кореї отримав довічне через указ про воєнний стан

Про це повідомляє Associated Press.

Суддя Чжі Ку-йон заявив, що визнав Юна винним у заколоті за мобілізацію військових і поліцейських з метою незаконного захоплення ліберально налаштованої Національної асамблеї, арешту політиків і встановлення безконтрольної влади на "значний" період часу.

Зазначається, що Юн, ймовірно, оскаржить вирок.

Спеціальний прокурор вимагав смертної кари для експрезидента Південної Кореї, заявивши, що його дії становили загрозу демократії країни та заслуговують на найсуворіше можливе покарання.

Згідно з законодавством Південної Кореї, організація повстання карається максимальним покаранням у вигляді смертної кари або довічного ув'язнення. Як відмітили автори, у країні не здійснювали смертну кару з 1997 року, що фактично вважають мораторієм на страту, особливо на тлі закликів до повного скасування цієї міри покарання.

Суд також визнав винними та засудив кількох колишніх військових і поліцейських посадовців, які брали участь у виконанні указу Юна про воєнний стан, зокрема колишнього міністра оборони Кім Йон Хюна, якого засудили до 30 років ув’язнення за ключову роль у плануванні цього заходу та мобілізації армії.

Юн, відомий прихильник консервативної політики, виправдовував свій указ про воєнний стан як необхідний для зупинки лібералів, яких він назвав "антидержавними" силами, що намагалися блокувати його програму завдяки своїй більшості в парламенті.

Що відомо про справу експрезидента Південної Кореї

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив надзвичайний воєнний стан, звинувативши опозицію в "антидержавній діяльності". У відповідь парламент ухвалив резолюцію про скасування цього стану, після чого військові спробували заарештувати опозиційних лідерів. Кабінет міністрів оперативно затвердив клопотання про скасування воєнного стану, який протривав близько 6 годин.

Представники опозиції закликали президента до негайної відставки, погрожуючи імпічментом. Вже 5 грудня 2024 року поліція Південної Кореї розпочала розслідування за звинуваченнями Юна у державній зраді, а наступного дня проти нього порушили кримінальну справу. Сам Юн Сок Йоль згодом перепросив народ за своє рішення. Попри це, парламент Південної Кореї тоді не зміг схвалити імпічмент.

Згодом Юну оголосили підозру у державній зраді на підставі численних скарг. Лідер Демократичної партії Лі Чже Мьон заявив про намір своєї партії наполягати на повторному голосуванні за імпічмент. Юну також заборонили виїзд з країни, а керівна партія обговорювала можливість його відставки у лютому та дострокових виборів у квітні або травні. Пізніше парламент підтримав законопроєкт про імпічмент, проте президент пообіцяв "боротися за своє політичне майбутнє".

6 грудня 2024 року Конституційний суд розпочав слухання у справі про імпічмент, а слідчі планували допитати Юна. Однак він двічі проігнорував повістки. 3 січня слідчі увійшли до його резиденції для арешту, але спробу зупинили після протестів. Згодом влада готувалася до повторної спроби арешту, оскільки політик знову ігнорував виклики та забарикадувався в резиденції. 15 січня слідчі вперше в історії заарештували тимчасово відстороненого президента Юн Сок Йоля, але він відмовився давати свідчення. Вже 18 січня Юн відвідав суд, щоб заперечити рішення про можливий арешт.

24 січня 2025 року Суд Сеула відхилив запит прокуратури щодо продовження терміну утримання Юна під вартою. 8 березня він вийшов з в'язниці після скасування арешту судом. Остаточно, 4 квітня 2025 року Вищий суд Південної Кореї усунув Юн Сок Йоля з посади президента, затвердивши рішення про імпічмент.

У січні 2026 року південнокорейський суд засудив Юн Сок Йоля до п’яти років ув’язнення за частиною звинувачень, пов’язаних із запровадженням воєнного стану.